Друзі! «Лісовий вісник» пише про ліс, природу, людей галузі вже 10 років. 2020-й рік закрив 100-й номер всеукраїнського журналу.
За цей час змінилося багато чого.
Змінювалося керівництво, розпочинали й так і не завершували галузеві реформи, змінювалася риторика політичних партій щодо лісу, ділили зони впливу і доводили, хто готовий дбати про ліс краще, знімали маски, відкриваючи істинні обличчя, і пристосовувалися до нових реалій маскового режиму, карантинних застоїв, невизначеності, а інколи невиправних втрат.
Ми намагалися, аби «Лісовий вісник» був читабельним. І не тільки для лісівника, а й для пересічного громадянина будь-якої професії. Писали доступною, як то кажуть, людською мовою, про все.
Намагалися наповнити видання потрібними новинами, науковими підходами до проблем, буднями і святами лісівників, подорожами, природою, здоров’ям, кулінарією, контентом для роздумів.
Ми намагалися бути цікавими для вас. Міняли формати. Експериментували. Додавали щось нове або знову поверталися до забутого старого. Створювали сайт, мріяли…
Я щиро вдячна кожному, хто нас підтримував! Разом ми робили хорошу і потрібну справу. Мої колеги, які працюють у ГО «Інститут масової інформації» дослідили, що медіа дуже мало пишуть на теми екології та природи. Скажу більше: ми єдине незалежне видання у цій сфері на всю Україну. Дякую вам, друзі, що давали таку можливість. Я пишаюся вами!
…Не знаю, кажуть, після COVID світ і ми станемо іншими. Може, й так. Проте ми щоразу стаємо іншими. Від пережитих моментів: щасливих чи не дуже. Від надій та розчарувань. Від здійснення мрій чи їх переформатування. Людина і світ мусять змінюватися, головне, щоб ці зміни були на краще. Головне, щоб був, і був незмінним стержень, який тримає людяність, щирість і доброту.
2020-й дав зрозуміти, що жити в масці – непросто, що дихати, коли бракує кисню, – неможливо, що життя занадто коротке, аби витрачати його на сварки, що навіть величезні гроші не рятують від смерті, що збагачення заради збагачення нічого не варте. Зате найціннішими стали прогулянки лісом чи берегом моря із родиною, коли дихається на повні груди; зустрічі із тими, кого ти любиш і поважаєш, щирі обійми та поцілунки...
Ми стали іншими. І це добре. Зачинімо двері й залишмо в такому непростому 2020-му всі негаразди й хвороби, усі хвилювання і війни, усі важкі моменти і те, що давно треба відпустити.
Натомість відкриємо для себе нове!
Я бажаю вам у 2021 році бути щасливими від того, що у вас та ваших рідних все гаразд. Більше позитиву вам, більше часу для здійснення мрій!
Достатку вам у новому році та добра!
Завжди ваша Оксана Чурило
