А ви вірите у знаки? Або як припаркувалися так, щоб припаркувалися

114

Цього тижня я мала зайти на Нову пошту за посилкою. Проте, замовляла не я і не на те відділення, яке зазвичай. Замовили на НП, що на Кривому валу (уточнюю: йдеться про Луцьк). І я поїхала туди на авто. І отримала стрес. Ну, якщо не стрес, то матюкалася я довго (це дозволяє зняти стресову ситуацію, якщо що). Додам, що подібна ситуація на вулиці Грушевського, Івана Франка і ще у багатьох частинах міста. А сьогодні розповім лише про вулиці Богдана Хмельницького, Кривий Вал (тут розташована Міська рада, може хто не в курсі), і Пʼятницька гірка (там де ЦНАП). Словом, локація людна. Бо саме тут лучани отримують багато послуг, багато турботи і... багато емоцій.

Отож, їду я по Богдана Хмельницького і хочу припаркуватися. Не так давно, біля офісу муніципалів стояли рядком машини. Можна було припаркуватися зліва. Тепер - ні. До речі, у Луцьку нова мулька. Паркувати лише рядком (один за одним). Навіть там де є можливість припаркувати більше машин, не заважаючи руху, як от біля "Куреня", - не можна!    

Але то таке.
Їду по Хмельницького і шукаю очима. Десь же можна припаркуватися? Та що ви! Скрізь заборона. Таке враження, що брат чи кум того, хто має право ставити знаки, почав їх виробляти. Ну, і ясно ж, братові чи кумові (ще раз зауважу це чисто гіпотетично) треба допомогти в реалізації. То як не допомогти! Давай ставити оптом! Скрізь! Де оком кинеш, знак - «стоянка заборонена».

Та, шановні! Окей. Зробіть платне паркування. Але зробіть його! Чому людина має мотати круги, щоб шукати де поставити авто?
А якщо біля ЦНАПУ? Заїдьте за ЦНАП і спробуйте поставити там машину. Нічого не вийде! Там теж знак на знакові. Але машин все одно повно. Ризикують люди. Готові штраф платити, бо ж забігти у ЦНАП треба на конкретну годину. Наповнення казни, скажете. Звісно ж: що штраф за неправомірну парковку, а що - плата за паркомісце... Суми різні. Та й щоразу новий порушник підїзджає. Гроші капають...
Зате тут біля ЦНАПУ ростуть сакури! Можна сфотографуватися. Серце радіє. І від того, що знайшла місце про яке писав у дописі мер Луцька (від же тут ходить, бо ж фото виставляв у Фейсбук, як сакури цвітуть) і від «щастя», що доведеться зробити чергове коло: «Набережна - Хмельницького».
«То їдь в історичну частину міста, - скаже хтось. - Там тобі і парк, і парковка».
Ага! Дійсно! Тож там мало бути так гарно, так гарно. Бо ж тут гості міста гуляють. Дивляться із замкової вежі вниз на місто. А там же тепер немає ринку! Там тепер потрісканий асвальт із болотом, залишки від ринку і платна парковка. Є чим пишатися.
До речі, тепер стоянка біля Школи №1 та місця біля Спортшколи переповнені вщент. Раніше так не було. Та й не мало б бути. Тут же діти...
Не була колись переповнена і парковка навпроти Міської ради. Тепер тут стоять машини цілодобово. Хто встиг, той і припаркувався. Бо більше місць до кінця вулиці фактично немає. 
Поїхала я на Винниченка. Поставила машину біля ЖЕКу. Там інколи є де припаркуватися. Бо це ще те місце, де 
🫢 брат чи кум того, хто робить знаки ще не поставив знака. Принаймні, поки.

Місце найшла. Пішла по посилку. Величезну коробку ледь доволокла назад до авто. Сіла за кермо і задумалася: яке в нас гарне місто і які керівники. Чи люблять вони лучан? Не думаю...
Із такими думками я здаю назад і перед очима відкривається ще одна «неймовірна» картина  - між пивзаводом і гаражами ЖЕКу. Такої роздовбаної дороги мало де побачиш. Як тут
їздять низькі легкові машини, як ходять люди? Ями в коліно. А тут же житлова зона, магазин любителів пива «Земан», гаражі ЖЕКу, гаражний кооператив і колишня база КП Луцьководоканал (а що там зараз, до речі? Комунальна власність все ж таки була). І тече річечка. І могло б бути чудово.

Ой. Ну їх ті думки, проїдуся краще проспектом Волі. Там вже кілька років роблять щось гарне...

Оксана Чурило

Фото автора

P.S. Може на велосипед пересісти? Зараз це модно. А припаркувати буде де?

Рекомендовані