«Сніг рано ляже – весна швидше слово скаже»
Літню спеку незадовго змінить осіння прохолода. Вулицями загуляє золотокоса красуня осінь та поступово перемалює усе в жовто-багряні кольори. Аж не віриться, що сама природа здатна на такі чари. Вітер подихом зірве з дерев листя і застелить перед кожним урочистий червоний килимок. За вікном вряди-годи пролітатимуть пушинки снігу, а повітря наповниться зимовим ароматом приморозку. Скоро жовтень.
Жовтень – це не лише пора жовтіння листя, а й час завершення усіх польових робіт і приготувань до зими. Вважалося, що саме до свята Покрови (14.10) треба було зібрати урожай. Починалися гучні гуляння, люди справляли весілля. Звідси й народні приказки: «Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Цьогорічний жовтень дав почути грім і побачити перший, хоч і не сильний, але все ж сніг. У народі кажуть: «Грім у жовтні – на малосніжну, м’яку й нетривалу зиму». Або ж: «Сніг рано ляже – весна швидше слово скаже».
Цікавим є той факт, що у прадавні часи жовтень мав назву місяць Кота. Стародавні мудреці саме другий місяць осені присвятили цьому улюбленцеві людей, адже він водночас м’який, пухнастий, вуркотливий, проте з кігтиками й гострими зубами – ніби єдність кількох протилежностей.
Саме у жовтні в теплі краї відлітають останні птахи: «Жовтень ходить по краю, виганяє птиць із гаю». Люди вірили, що якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя – сніг ляже пізно, що ми й можемо спостерігати. Також нерідко, гуляючи, можна почути писк комарів, що віщує теплу зиму.
Кінець жовтня має кілька вшанувальних днів: 30 жовтня – Кузьми та Дем’яна, а 31 жовтня – Луки Осіннього. Із цими датами пов’язано чимало прикмет.
Що ж, тепер можна з цікавістю спостерігати, чи прикмети, які віщують нам теплу і коротку зиму, справдяться.
Ляна Залєвска
Фото Оксани ЧУРИЛО
