Напевно, щасливий той. хто ніколи не бачив. навіть нічого не чув про цунамі. Проте, таке якище є і нерідко воно знищує не тільки помешкання, а й життя людей. Цунамі – рідкісне, але одне з найбільш смертельних стихійних лих, яке за останнє століття забрало життя понад 250 мільйонів людей.
5 листопада – Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі.
У грудні 2015 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, якою проголошувалося 5 листопада Всесвітнім днем поширення інформації про проблему цунамі. Цей день було внесено до переліку Міжнародних днів ООН. Ініціатива проголошення Дня належить Японії, яка накопичила величезний досвід в області раннього попередження, заходів з реагування та відновлення після ударів стихії, а також у сфері зниження ризиків майбутніх катастроф.
Програма розрахована на 15 років (із 2015-го до 2030 року) й підтримується 187 державами.
У 2004 році відбулося цунамі, яке запам’ятав увесь світ.
У Південно-Східній Азії стихія забрала 235 тис. життів.
На острові Суматра в Індійському океані відбувся найбільший за останнє сторіччя землетрус. Розлом, який спричинили поштовхи, сягнув 1200 метрів. Зміщення тектонічних плит викликало рух величезної кількості води з енергією, яка сягала 23 тисячі ядерних зарядів, кинутих на Херосиму. Хвиля на швидкості 1000 км/год почала стрімко підніматися. Як результат, постраждало 13 країн від Західної Африки до Тайланду.
Не дивлячись на те, що між землетрусом та цунамі минуло від години до кількох годин, для більшості відпочивальників та місцевих мешканців це стало несподіванкою - на той момент не було системи оповіщення про насування стихії.
