Водний шлях Гданськ-Херсон (Е40) може призвезти до посилення посух та занепаду лісового господарства
Економічно провальним і екологічно небезпечним є проєкт водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) на думку експертів європейської коаліції «Врятуймо Полісся» . Зокрема, Україні цей проєкт загрожує занепадом лісового господарства, посиленням посух та радіаційним забрудненням Дніпра.
Результати економічного аналізу Е40 незалежними експертами оприлюднені до відкриття веб-саміту Світового економічного форуму "Піонери змін" (16-20 листопада). Це актуально з огляду на те, що, лобісти усіх трьох країн, включаючи й Україну, крок за кроком впроваджують Е40. Хоча згідно з експертною економічною оцінкою, проведеною трьома провідними бізнес-асоціаціями Білорусі, витрати, а також ризики, пов'язані із запланованим водним шляхом E40, є неприпустимо високими. А техніко-економічне обґрунтування шляху Е40 2015 року (ТЕО), виконане Морським інститутом у Гданську, яким прикриваються лобісти Е40 – халтурний та морально й фізично застарілий документ. Зокрема, у ньому не аналізується вплив на Канівський природний заповідник, Чорнобильский біосферний заповідник, Нижньодніпровський національний природний парк та числені заказники й території Смарагдової мережі, які розташовані уздовж траси проєктованого каналу. Ні слова немає про те, що станеться з основою виживання багатьох поліщуків – ягідниками журавлини та чорниці, як позначиться будівництво на роботі лісового сектору, який є основним наповнювачем місцевих бюджетів у Поліссі.
Залучені «Збережемо Полісся» експерти виявили, що у проєктувальників погано з арифметикою. Лобісти оцінюють витрати на будівництво водного шляху E40 у понад 13 млрд. євро. Але ця сума, яка наводить в ТЕО, є заниженою щонайменше на 900 млн. євро для Білорусі та 100 млн. євро для України. Де узяти такі кошті і як їх повертати – неясно.
Також не проведений належний аналіз затрат-вигод (cost-benefit analysis).
"Одним з основних ризиків є те, що інвестиції не окупляться", – попереджає Алесь Герасименко, один із авторів дослідження та речник білоруської «Бізнес-спілки підприємців та роботодавців ім. професора М.С. Кунявського». https://www.youtube.com/watch?
У цьому випадку платники податків Польщі, Білорусі та Україні змушені будуть покрити витрати на субсидії для водного шляху Е40. Будь-які доходи принесуть користь виключно бізнесу.
"Немає очевидної причини інвестувати у водний шлях E40 – наша оцінка показує, що краще зосередитись на більш стійких проектах у транспортно-логістичному секторі", - зазначає Алесь Герасименко.
Модернізовані та економічно вигідніші залізничні сполучення між Балтійським та Чорним морями з меншою кількістю негативних соціальних та екологічних наслідків можуть стати перспективним транспортним засобом у майбутньому. Експерти дослідження підтверджують, що перевезення більшості товарів за допомогою електричної залізниці було б швидшим, дешевшим, менш забруднюючим та надійнішим, ніж запропонованим водним шляхом E40. У зв’язку з зазначеним залишається незрозумілим які ринки передбачається обслуговувати транспортною магістраллю Е40.
«Позики на будівництво каналу будуть братися під державні гарантії. Тобто повертати їх доведеться швидше за усе з Державного Бюджету, з податків, які платить кожен українець. До того ж нам доведеться усім разом заплатити за пом’якшення наслідків впливу каналу на довкілля та ліквідацію непередбачуваних екологічних збитків. Виникає природнє запитання, навіщо нам така перспектива»? – питає експерт Національного екологічного центру (НЕЦУ) з питань сталого розвитку Олександр Гусєв.
«ТЕО проєкту Є40 не відповідає європейським вимогам до такого класу документів. Очікувана шкода довкіллю масштабного будівництва суттєво недооцінена. Е40 вплине на життя близько 28,7 млн. людей, які мешкають на площі близько 393 тис. км2. У Польщі та Білорусі під затоплення потраплять загалом близько 1900 км2, які переважно лежать у долинах річок Вісла та Прип’ять. Це понад подвійна площа, яку займає м. Київ.
Дніпровськими водосховищами затоплено близько 7 тис. км2 цінних земель – це затоплено половину країни Чорногорія! Річка Дніпро втратила статус річки, та перетворена у систему штучних озер, які безперервно замулюються. Таких самих змін зазнає річка Прип’ять, у разі здійснення проєкту Є40», - вважає експерт НЕЦУ з питань зміни клімату Георгій Веремійчик
Час перезавантаження
У всьому світі ми зіткнулися з найсуворішою рецесією з часів Другої світової війни. З цим викликом з’являється рідкісна можливість перезавантажитись та зробити більш відповідальні інвестиції у майбутнє нашої планети. Водний шлях E40 потребує будівельних робіт на маршруті 2000 кілометрів річками – це у 25 разів більше довжини Панамського каналу. Це може порушити останню ділянку недоторканої Європи, зокрема важливі торфовища, що абсорбують вуглець. Будь-яке перенесення транспортування вантажів із залізничного на внутрішній водний транспорт може збільшити викиди парникових газів і вплинути на світовий баланс вуглецю.
У результаті, водний шлях E40 може посилити дві з п’яти основних загроз для світової економіки, визначені Світовим Економічним Форумом: зазнати невдачі у заходах зі стримання зміни клімату та втрата біорізноманіття. Водночас, величезні витрати на проект можуть відтягнути цінні ресурси від більш нагальних інвестицій. Чи мають такі дії сенс у сучасному глобальному кліматі?
Коаліція "Врятуймо Полісся" вважає, що уряди та інвестори повинні визнати вкрай обмежений економічний потенціал водного шляху E40 у Польщі, Білорусі та Україні, і замість цього проєкту зосередитись на стратегічних удосконаленнях інфраструктури, для того, щоб визначити пріоритетність залізничних сполучень.
Довідково: вступний саміт Світового економічного форуму "Піонери змін" скликає інноваційних лідерів та підприємців з усього світу, щоб продемонструвати свої рішення, створити значущі зв'язки та надихнути на зміни у різноманітних спільнотах зацікавлених сторін Форуму.
Спільноти інновацій Світового економічного форуму розпочали тиждень співпраці, спрямованої на каталізацію рішень між різними зацікавленими сторонами для вирішення найважливіших проблем, що стоять перед підприємствами, урядами та суспільством.
Олег Листопад
