Черемське королівство дивує легендами!

682

Це подорож в унікальну частинку нашої України – Черемський природний заповідник, серце якого – збережене у первісному стані – взято під охорону держави. Цікаву ідею втілила у життя вчитель історії Оксана Деркач. Авторка вивчила історичні факти та легенди краю і літературно опрацювавши їх, об’єднала у чудову книжку – краєзнавчий путівник «Черемське Королівство». У книзі можна знайти фото заповідника та ілюстрації автора, які доповнюють легенди й перекази. 

«Черемське Королівство» буде справжнім відкриттям для дітей. Школярів зацікавить до вивчення історії. Легенди й перекази опубліковано двома мовами: українською та англійською. Переклад легенд зробила вчитель англійської мови Іванна Малюга. 

«Автор вчить читача стати дослідником рідної природи, не бути байдужим до минувшини, до історії краю. Вміти побачити і почути дивовижне, любити та дбати про кожне дерево, рослинку, річку, стежку. Після прочитаного вже ніхто не зможе пройти повз ставок, болото, переплетені дерева чи пасіку, не замислившись і не згадавши дивовижних історій, які так щиро розповідають про нас і наш край, – розповідає вже тепер директор НПП «Цуманська пуща», а донедавна директор Черемського природного заповідника Віталій Деркач. – Добре, що книгу перекладено англійською мовою, це дає змогу ще більшій кількості людей ознайомитися з унікальною історією Черемського болота і навколишніх територій».  

«Вивчати серйозну і сувору науку – історію України, де потрібно знати дати і події, історичні постаті й наукові терміни, для малечі досить складно, – розповідає Оксана Миколаївна. – А от наші предки прекрасно знали, як розповісти історію так, аби вона була зрозумілою, доступною і пам’ятною всім: від малого до зовсім дорослого. Історичне минуле народів збережене у легендах, переказах, билинах. Думаю, викладення серйозних подій через призму легенди зацікавить і підштовхне до подальших краєзнавчих досліджень». 

Відкриває книга лісову браму пригод розповіддю про дивовижну боротьбу із Залізним Змієм, а якщо не мовою легенд – меліорацією, яка мало не зруйнувала казковий край лісових духів та мешканців. 

Caption
Caption

 

Caption

 

Далі прямуємо до будинку лісівника й бортних домівок бджіл, які зроблено з вікових дерев. Тут розкривається історія Першої світової війни, але так цікаво, що сприймається, як казка. 

Розповідь «Сивочолий дуб-велетень» переносить у часи козацтва і розповідає, як дерево допомагало в обороні держави, як вороги вирішили зрубати «вежовий» дуб і як козаки з того дуба зробили величезного човна, з гілок вистругали палиці богатирські, а з кори приготували відвар чудодійний, який давав кожушині міць, яку ні вітер, ні дощ, ні мороз не пробирав, ні кулі ворожі не пробивали. А з жолудів виріс новий дуб, якого вороги чіпати боялися, аби ще більшого лиха собі не наробити, він і досі стоїть в Черемському заповіднику, а от човен-довбанка тепер зберігається у Маневицькому краєзнавчому музеї.

Закінчують історію про дуба спогади про часи УПА. У формі казки розказано про складну сторінку нашої історії, тимчасові перемир’я та збройні конфлікти, про землянки, які тепер можна використовувати як санаторій для очищення легенів.  

А от розповідь «Урочище Сюзанка та Миколин ставок» розказує про кохання панночки й простого хлопця-лісівника, який, аби одружитися із красунею Сюзанною, мусив виконати бажання батька-пана і за три дні й три ночі викопати ставок біля дуба-велетня. І викопав, а допомогли йому в цьому лісові мешканці, які були свідками щирої любові хлопця та дівчини. 

Ще багато легенд, які розповідають про історію краю в цікавій та захопливій формі, можна прочитати у книзі. 

«Черемське Королівство»  вийшло невеликим тиражем, але, на мою думку, книгу обов’язково потрібно довидати. Адже якісної української дитячої книги, яка вчить любити природу та історію, не так багато. Книга стала б в нагоді не тільки вчителю, а й керівнику шкільного лісництва.

А поки у «Лісовому віснику» ми публікуватимемо легенди з «Черемського Королівства».

Оксана ЧУРИЛО

Фото з презентації книги

ЛВ №2 (102) 2021р.

Більше цікавого можна дізнатися у електронній версії Лісового вісника

Рекомендовані