Взимку бобри майже не покидають свої оселі. А загалом бобри більш активні вночі. Будівництво гребель вони починають в сутінках і працюють до світанку. Восени, коли ночі стають довшими, робота триває 10 годин.
.JPG)
На дрібних річках і струмках бобри споруджують греблі, щоб підняти рівень води для захисту своїх хаток. За один день бобер здатний повалити дерево, діаметр якого становить 40 сантиметрів.
У дикій природі середня тривалість життя бобра – близько 14 років. А якщо тварина утримується в неволі, то деякі особини доживають до 40 років. Втім, короткий термін життя диких бобрів можна пояснити тим, що значна частина гине при падінні дерева, яке сам бобер і повалив.
У бобра прозорі повіки. Завдяки цьому тварина може плавати під водою з закритими очима і чудово орієнтуватися. Зір у бобра не дуже добрий, а от слух – чудовий.
У бобра дуже великі легені, це дозволяє йому перебувати підлогу водою до 15 хвилин, пропливаючи за цей час сотні метрів.
Хвіст бобра виконує функцію керма під час плавання. Але він потрібен не тільки для цього. У ньому зберігаються запаси жиру, які допомагають тварині пережити тривалу зиму, коли бобри стають менш активні. До речі, до початку зими в хвості зосереджується до 50% усього жиру, в той час як влітку – тільки 15%. Можливо, тому, багато гурманів вважають хвіст бобра справжнім делікатесом. Хвіст за смаком нагадує рибу, ніж м’ясо.
Полювання на бобрів на Русі займалися багато століть. Причому, мали на це право далеко не всі мисливці. Людей, які мали таке право, називали бобровниками. Поступово, бобрів ставало все менше, що призвело до різкого подорожчання на їх хутро. Судячи з документів XVI століття, вартість шкури бобра перевищувала соболину. А на початку XX століття полювання на бобрів в нашій країні була заборонена.
Між тим, у деяких народів вбивство бобра вважається гріхом. Існує навіть приказка: «Вбити бобра – не бачити добра».
Фото Миколи Мороза
