Історія міністра Лісів Андрія П'ясецького

408

Нещодавно в Чернівцях вийшла друком книга Нестора Мизака «Українська Голгофа. Чортківський розстріл 1942 року». Автор розповідає про те, як гестапівці розстріляли українських патріотів, серед яких був і видатний учений-лісівник Андрій П’ясецький. Він народився 27 серпня 1909 року в селі Реклинець Жовківського повіту в родині греко-католицького священника. Андрій з дитинства захоплювався громадським життям і національним відродженням, любив ліс. Мабуть, тому вступив у пластовий курінь «Лісові чорти», який згодом і очолив. Спільно з братом Юрієм опрацював для Пласту пісню «Гей-гу, гей-га, таке-то в нас життя». Став автором пісні для Спілки національної української молоді і Пласту «Прапоре наш».

По закінченні гімназії П’ясецький вступив на рільничо-лісовий факультет Львівської політехніки. Захистивши дипломну роботу, отримав фах інженера-лісівника. У 1933-му розпочав співпрацю з Природничим музеєм при Науковому товаристві імені Шевченка (НТШ) й одночасно організував лісове бюро «Сільва», в якому опікувався веденням лісового господарства на договірній основі. Постійним замовником у нього була греко-католицька консисторія, яка володіла великими масивами лісів. 

Молодий лісівник виношував ідею створення на території греко-католицьких лісів у Горганах кедрового заповідника. У 1934 році за сприяння фізіографічної комісії НТШ, яку очолював Микола Мельник, заповідник вдалося заснувати. Митрополит Андрей Шептицький з великою довірою ставився до молодого вченого і надав йому виключних прав, пов’язаних з «керуванням, вирубуванням, продажем, завантаженням деревини на залізничних станціях, планами, культурами й іншими господарськими справами в цих лісах».

У довоєнній періодиці, зокрема в часописах «Вогні», «Дороги», «Гей-гу, гей-га», «Неділя» та інших Андрій П’ясецький публікував нариси і статті, підписуючи їх псевдонімом «Дусько» (так його називали вдома і в Пласті) або криптонімом «Д», лише зрідка ставлячи під публікаціями власне прізвище.

Андрій П’ясецький вважається засновником лісової типології, якою як наукою у Західній Україні ніхто не займався. Його увагу привертали карпатські праліси, які з ботанічного та зоологічного погляду були неповторними. Мандруючи горами, П’ясецький з болем спостерігав, як катастрофічно рідіють ліси, як довгі потяги, вантажені першокласною деревиною, котяться на захід.

На початку Другої світової війни, у вересні 1939 року, він організував Лісосировинний трест на базі Дирекції державних лісів, однак прихід радянської влади перешкодив утіленню його проєктів...

Анатолій Зборовський

ЛВ №2 (102) 2021р.

Прочитати статтю повністю можна у друкованому виданні Лісовий вісник або купивши електронний варіант журналу

 

Рекомендовані