Ринок деревини – питання, довкола якого точиться чимало розмов та ажіотажу. Тема – досить актуальна для обговорення.
Ринок деревини – це сукупність відносин, які виникають при здійсненні купівлі-продажу деревини між його учасниками. І наскільки будуть відкритими та доброзичливими взаємини у цьому питанні – настільки стабільною та успішною буде робота і продавців, і покупців лісосировини.
Хочу зупинитися на окремих напрямках виробничої діяльності державних лісогосподарських підприємств області. У підпорядкуванні Волинського ОУЛМГ перебуває 24 лісогосподарські підприємства, вкрита лісом площа яких становить 544,2 тис. га. Запас ресурсу деревини – 121,1 млн м3, з яких 16,1 млн м3 – стиглі й перестійні насадження. Щорічний загальний приріст деревостанів – 2,2 млн м3.
У 2020 році заготівлю деревини проведено на площі 5 тис. га (площа суцільних зрубів), а лісовідновлення – на площі 5,52 тис. га. Крім цього, створено 55,8 га нових лісів. Кілька показників щодо результатів роботи державних лісогосподарських підприємств у минулому році: дохід від реалізації – 993,4 млн грн, з яких 782,6 млн грн спрямовано на ведення лісового господарства; продуктивність праці – 423 тис. грн; середньорічна зарплата – 10,8 тис. грн; сума сплачених податків – 363,6 млн грн, що становить 325 грн на 1 м3 заготовленої деревини.
Ніхто не може гарантувати стабільність ринку лісопродукції. Прикладом цього є незадовільний попит споживачів внутрішнього ринку на лісоматеріали у кінці 2019 – на початку 2020 року, внаслідок чого впала їх вартість: сосни – 7%; вільхи – 29%; дуба – 18%.
Аналізуючи роботу в питаннях використання ресурсу державних лісогосподарських підприємств Волині, зазначу: за 2020 рік загальний об’єм заготівлі становить 1 млн 120 тис. м3, з яких 830 тис. м3 реалізовано у круглому вигляді. На електронні торги було виставлено 723,8 тис. м3, продано 625, 2 тис. м3 (86%). Фактично реалізовано, згідно з аукціонами, 615,7 тис. м3 (98%), з яких 476,9 тис. м3 – лісоматеріали круглі. Наміри про придбання деревини заявили 465 учасників.
Об’єм лісозаготівель на 2021 рік заплановано в межах 909 тис. м3.
Відповідно, за І квартал 2021 року заготовлено 257,1 тис. м3 деревини від усіх видів рубок, що на 6,3 тис. м3 менше, ніж за відповідний період минулого року. На електронні торги було виставлено 197,2 тис. м3, продано 192,1 тис. м3 (97%). Фактично реалізовано, згідно з аукціонами, 163,3 тис. м3 (85%), з яких 108,2 тис. м3 – лісоматеріали круглі. Наміри про придбання деревини заявив 151 учасник.
На жаль, у цей час є безліч гострих кутів під час реалізації деревини.
Як і в будь-якій справі, у питаннях здійснення купівлі-продажу лісопродукції не завжди і не всі учасники задоволені результатом. Це стосується кількох представників великого бізнесу. І причини досить очевидні – елементарні спроби нечесної боротьби за лісопродукцію.
Окремі учасники торгів, придбавши певний лот, не завжди його купують. Тоді виникає запитання: яка потреба участі в аукціоні? Адже в кінцевому результаті збитки має лісгосп: на складах накопичується деревина, на заготівлю якої понесені певні витрати, втрачається якість лісопродукції. Має збитки і бізнес, де серед переробників деревини, в той же час, простоює обладнання за її відсутності.
Чому наші опоненти проти переробки держлісгоспами – питання, яке не потребує відповіді. Окремі державні підприємства зараз – реальні конкуренти приватним.
Перед організацією будь-якого виробництва потрібно врахувати потреби сировини. Адже об’єм ресурсу лімітований. А виробничі потужності, кількість підприємств і СПД, які займаються переробкою деревини, на Волині зростає.
Ось саме тут і зароджується тіньовий бізнес. Результат – нелегальна робота лісопильних рам, перепродаж документів на лісопродукцію і як наслідок – самовільні рубки.
На сьогодні не передбачено вимог при одержанні сертифіката про походження деревини при експорті готових виробів. І це також породжує зловживання з боку тих, хто хоче обійти закон.
Чому довкола питання ринку деревини стільки спекуляцій і зайвих маніпуляцій? Тому що немає чітких правил, і це дає можливість учасникам ринку не просто працювати, а шукати більш вигідні варіанти.
У березні завершився термін дії постанови КМУ №1178 від 04.12.2019 року (з 01.02.2020 до 01.04.2021) «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини».
Тому всі учасники ринку чекають ухвалення у Верховній Раді Закону «Про ринок деревини», який чітко врегулював би взаємини, пов’язані із купівлею-продажем лісопродукції, та чітко дав би відповіді на безліч запитань, що виникають при цьому.
Державні лісгоспи оперують реальними цифрами, показниками своєї роботи публічно. На жаль, такої практики немає у приватних підприємств.
У нашій області, наприклад, кілька сотень деревообробних підприємств, які реально працюють. Незначний відсоток з них має досить вагомі об’єми виробництва. Вважаю, що при реалізації деревини необхідно сприяти саме тим представникам бізнесу, хто створює реальну додану вартість.
Для лісгоспів найважливіше – продати за ціною, яка дасть можливість потім забезпечити повноцінну життєдіяльність підприємств і виконання лісогосподарських заходів. Тому тут виникає питання щодо лобі єдиного майданчика продажу. Як уже показала практика, і в таких умовах торгів теж мають місце факти маніпуляцій. Штучно піднімаючи ціну, одні переробники позбуваються інших як конкурентів. Це теж форма створення тіньового бізнесу. І її часто використовують ті представники бізнесу, хто найголосніше заявляє про тіньові схеми.
Тому серед умов допуску до аукціонів, на мою думку, має бути вимога щодо надання інформації про історію, репутацію підприємства, його характеристику та потреби у сировині. Варто було б навіть запровадити санкції за виявлення на території переробника незаконно добутої деревини. Нехай це буде тимчасовий недопуск до участі в аукціонах. А в нас виходить так, що переробник, який засвітився у кількох тіньових схемах, диктує сьогодні свої правила, звинувачує всіх у корупції.
Недобросовісні покупці створюють одну структуру, через кілька місяців – іншу, яка скуповуватиме всю сировину суто для того, щоби піднімати ціни. А механізму підтримки реальних товаровиробників немає.
Нині всі підпорядковані управлінню підприємства в основному підтримують ділові та конструктивні взаємини з учасниками ринку деревини.
Постійно відбувається діалог із бізнесом щодо варіантів покращення спільної роботи. Як результат численних обговорень з ініціативи начальника Олександра Кватирка з квітня цього року в держлісгоспах запроваджено форму проведення аукціонів з продажу матеріалів круглих дубових лише після того, як їх оглянуть споживачі. Тільки той покупець, який оглянув деревину на складі, бере участь в аукціоні для її придбання. Ця практика позитивно зарекомендувала себе і серед продавців, і серед покупців.
Зменшення ціни на сировину для переробників, про що ми часто чуємо, можливе лише за умови зменшення податкового навантаження на лісове господарство та державної підтримки галузі. В тому числі законодавчої. Тоді й на аукціонах ціна буде нижча, і переробники більше зароблятимуть. Але це питання можна розв’язати лише на урядовому рівні.
Жоден приватний бізнес не зможе і не захоче працювати за такого податкового навантаження, яке впало на плечі держлісгоспів. Схоже, переробники не розуміють одного: що було б, якби на місце державних підприємств прийшли приватні, які монополізували б ринок і продавали би деревину ще дорожче. Або й взагалі зупинили її реалізацію.
Підсумовуючи, зазначу: адміністрація управління готова скеровувати та координувати роботу лісгоспів так, аби на ринку деревини панували взаємовигідні партнерські відносини, щоб було економічно вигідно працювати і лісопереробному бізнесу, і державним лісгоспам.
Олександр РИБЧИНСЬКИЙ, заступник начальника
Волинського ОУЛМГ
Лісовий вісник №3 2021р.
https://ewwe.com.ua/archive-of-magazines
