Навіщо рубати ліс

429

Догляд за лісом – складний процес, що вимагає великих затрат праці й коштів на його проведення, зокрема в молодняках. Дуже важливим є і вчасне проведення рубок догляду, тобто їх періодичність та повторюваність з метою дотримання балансу порід на площі. 

Для того щоб спробувати зрозуміти усі особливості догляду за лісом (рубок лісу), починаючи з п’яти-семирічного віку, коли молодим деревцям головної породи (у нашому випадку сосни чи дуба) потрібні сонце та відповідна площа живлення, яка є основою для того, щоб у майбутньому із нього виріс ліс найвищої якості та продуктивності, й до збору «лісового урожаю» – проведення рубок головного користування (у віці 40, 60, 80, 100 років для різних порід), кажучи зрозумілими простими словами, рубання стиглого лісу, спробуємо розкрити столітні напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі лісового господарства. А також – розповісти про багаторічний досвід лісівників та їхні досягнення у вирощуванні високобонітетних насаджень за допомогою різних видів, систем та способів проведення рубок догляду за лісом, що стали основою і щоденною працею лісівників, на яких базується технологія проведення лісівничого догляду за лісовими насадженнями. Пересічна людина може запитати: навіщо лісівникам проводити рубки? Мовляв, ліс і сам виросте. Проте це аж ніяк не забаганка лісівників, а життєво важлива та кропітка праця задля забезпечення вирощування високоякісного й екологічно стійкого лісу для нащадків та отримання максимального фінансового результату для держави. 

Подекуди це можливо, особливо на ділянках, де пройшло природне відновлення лісу, але це в основному стосується таких деревних порід, як вільха, береза, осика. І дуже рідко можна досягти хорошого результату у вирощуванні високоякісних насаджень таких порід, як сосна і дуб, без своєчасного втручання у процес зростання та формування дерев для отримання максимальних запасів якісної деревини у кінцевому результаті, що є досить вагомим внеском у фінансовий стан і місцевих громад, і всієї країни загалом. Спробую пояснити, чому. 

Розпочнемо з віку лісових насаджень, коли вони переходять із категорії незімкнутих лісових культур у вкриті лісом площі. Простіше кажучи, стають молодими лісовими насадженнями семи-десятирічного віку і роблять перші кроки в «доросле лісове життя». У цьому віці завдяки вчасно проведеним доглядам за лісовими культурами, за яких формується склад насадження (деревні породи), що максимально відповідає умовам місцезростання (родючість ґрунту, вологість, річні температури…), молоді лісові насадження особливо потребують допомоги. Річ у тім, що супутні породи (береза, вільха, осика), які формують склад змішаних насаджень, і разом з ними другорядні деревні породи та кущі (ліщина, крушина, бузина), які в силу своїх фізіологічних особливостей суттєво переважають у швидкості росту головні породи, стають конкурентами і заглушують молоді дерева головної породи, що може призвести до часткової або повної їх загибелі.

Тож першою рубкою догляду за молодими насадженнями є освітлення (у віці насадження до 10 років). Тут шляхом видалення другорядних лісових порід та кущів, які переважають в зростанні головну породу, створюють умови для доступу сонячного проміння до молодих дерев головної породи, забезпечуючи їм нормальне зростання та розвиток. Несвоєчасне чи неякісне проведення освітлення, особливо в багатих умовах, може звести нанівець працю лісівників упродовж 5-10 років після створення лісових культур.

 Наступним етапом формування оптимально якісного лісового насадження в подальшому є забезпечення відповідних умов для зростання й розвитку дерев головної породи. Для цього лісівники проводять такий лісівничий догляд за молодими насадженнями, як прочищення (проводять у віці насаджень 10-20 років). Під час такої рубки забезпечується рівномірне розміщення дерев головної породи, що створює оптимальну площу живлення молодих деревець головної лісотвірної породи шляхом видалення і другорядних лісових порід дерев та кущів, і відсталих у зростанні, пошкоджених та хворих деревець головної породи. Разом з тим, проводять лісівничий догляд за супутніми породами, які формують склад змішаних лісових насаджень і в подальшому є якісним підгоном головним породам. 

Слід зауважити, що в результаті проведення освітлень і прочищень відсутня заготівля будь-якої ліквідної деревини (за невеликими винятками під час проведення прочищень в насадженнях швидкорослих листяних порід), яка в результаті подальшої реалізації могла б компенсувати фінансові затрати на їх проведення.

Проаналізуємо. Протягом року підприємства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства проводять в середньому освітлення на площі 1334,0 га. Орієнтовні затрати при цьому складають 467,0 тис. грн. Прочищення – на площі 1889,0 га. Затрати становлять 661,0 тис. грн. Середні затрати за рік складають 1,12 млн грн. 

 Ці рубки є неліквідними, а затрати на їх проведення покривають коштами, заробленими підприємствами при раціональному використанні стиглого лісу (рубок головного користування).

Наступним етапом формування високоякісних лісових насаджень є проведення рубки догляду за лісом – прорідження. Під час проведення цього лісівничого догляду створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев усіх лісових порід, що є у складі відповідного насадження, а в складних деревостанах формують другий ярус. Такий вид рубки проводять у віці насаджень 20-40 років. Він є практично останнім лісівничим доглядом за молодими насадженнями, після якого деревостани переходять до категорії середньовікових, коли вже практично сформовано бажаний склад та структуру лісонасаджень завдяки проведенню описаних вище рубок догляду за молодняками.

Не можна не зауважити, що головною та кінцевою метою ведення лісового господарства, окрім соціальних та екологічних аспектів, є забезпечення вирощування найбільш продуктивних та високотоварних лісових насаджень, що в результаті раціонального лісокористування забезпечує дуже суттєве фінансове наповнення і державного, і місцевих бюджетів, кошти з яких в основному йдуть на забезпечення соціальних гарантій населення і вертаються в місцеві громади у вигляді видатків на утримання місцевої інфраструктури та спрямовуються на забезпечення соціальних гарантій жителів місцевих громад. 

Зокрема рубки догляду в молодняках (освітлення і прочищення), які проводять у віці до 20 років з метою формування деревостану бажаного складу та густоти, є одним з найважливіших лісогосподарських заходів, адже від вчасного проведення вказаних рубок залежать подальше зростання та розвиток лісових насаджень.

 От ми й підійшли до завершального етапу проведення рубок формування (рубок догляду), а саме – прохідної рубки. Цей вид лісогосподарського догляду передбачає створення якісних умов для збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності насаджень та скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини. А також продовжується поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану. Під час проведення цієї рубки є перша можливість для часткової заготівлі технічно стиглої деревини за рахунок відсталих в рості тонкомірних сортиментів, дерев, що втратили конкурентну здатність, та дерев-двійчаток або дуже близько розташованих одне біля одного, що суттєво зменшує площу живлення кращих дерев. Таке рубання призначають в процесі проведення лісовпорядних робіт та фактичного стану відповідних насаджень у деревостанах із високою повнотою 0,9 і вище з подальшим погодженням Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Проведення прохідних рубок припиняється за 10 років до рубок головного користування. 

 Далі ми переходимо до роз’яснення доцільності та особливостей проведення санітарно-оздоровчих заходів, а саме – вибіркових санітарних рубок, суцільних санітарних рубок та ліквідації захаращеності. Проведення відповідних заходів регламентується «Санітарними правилами в лісах України» та Лісовим кодексом, а на об’єктах природно-заповідного фонду – Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та нормативними актами природоохоронного законодавства.

Проведення санітарно-оздоров­чих заходів у першу чергу забезпечує такий санітарний стан насаджень, при якому мінімізується або повністю унеможливлюється завдання шкоди лісовим насадженням такими факторами, як шкідники та хвороби лісу. 

Специфіка та особливість проведення цього виду лісогосподарських заходів полягає в тому, що санітарно-оздоровчі заходи (вибіркові та суцільні санітарні рубки) призначають не за віком, а за санітарним станом насаджень і ступенем його ураження тим чи тим шкідником або хворобою лісу та на основі натурних обстежень відповідних спеціалістів (лісопатологів), а на об’єктах природно-заповідного фонду – ще й відповідних підрозділів Міндовкілля.

 Головна мета будь-якого санітарно-оздоровчого заходу – в найкоротші терміни локалізувати осередок спалаху шкідника чи хвороби та за максимально короткий строк забрати джерело розповсюдження ураження, тобто що скоріше буде зрубано та вивезено з площі уражені дерева, то менша буде площа ураження і, відповідно, об’єми збитків.

У силу біологічних особливостей того чи того шкідника (яку частину дерева він вражає) можна вчасно візуально визначити ступінь ураження дерева (відповідно, цим і займаються спеціалісти з лісової ентомології та фітопатології – державні лісопатологи). Тільки відповідні спеціалісти можуть зробити професійне та об’єктивне обстеження й дати висновок про доцільність чи недоцільність призначення відповідного дерева або насадження до рубки. І тому, на мою думку, побачивши зелену хвою чи нерозроблені вершини дерев із живою хвоєю, не спеціаліст не має морального права звинувачувати лісівників у тому, що під виглядом хворих дерев рубають здорові. Так, в окремих випадках рубають, коли немає лісівничої та господарської доцільності залишати одиничні дерева або куртини, які візуально ще здорові, а практично – поки не мають яскраво виражених ознак пошкодження чи хвороби (пожовтіння або всихання хвої, опадання кори тощо). 

 Далі хочу дати відповідь на кілька запитань, які дуже часто ставлять лісівникам пересічні громадяни чи псевдоактивісти: «ЧОМУ ТАК БАГАТО РУБАЄТЕ ЛІСУ?».

Повністю статтю можна почитати тут: https://ewwe.com.ua/archive-of-magazines/novij-vipusk-lv

Автор Борис Бабеляс (начальник відділу л/г Волинського ОУЛМГ).

Фото пресслужби ВОУЛМГ

Всеукраїнський журнал "Лісовий вісник" №1 2021

 

Рекомендовані