Олександр КВАТИРКО – про співпрацю з громадами

166

«У волинських лісівників є співпраця з громадами. Наші працівники беруть активну участь у розв’язанні важливих для громад питань. А кожен сезон року поправляє цей список пріоритетів. Відомчі підприємства ВОУЛМГ функціонують на сільських територіях. Усе, що відбувається у лісі, навколо лісу, з лісом, потребує спільної з громадами роботи», – про це начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко зазначив на власній сторінці у фейсбуці. 

Це твердження головного лісівника області базується на кількох фактах: двічі на рік директори лісогосподарських підприємств звітують у громадах, під час сесій районних рад про свою діяльність. Протягом року таких зустрічей на різних рівнях відбувається в межах 300. 

Ця ініціатива гарно прижилася. 

Про інтереси територіальних громад, деревообробників та лісогосподарських підприємств йшлося також під час круглого столу, що відбувся у Камені-Каширському на базі державного підприємства «СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».

Ініціаторами стали народна депутатка Ірина Констанкевич та Олександр Кватирко (на фото). Участь у засіданні взяли голова бюджетної комісії Волинської обласної ради Орест Маховський, депутати облради Анатолій Бусько, Анатолій Філюк, голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Ольга Ващук та райради Віктор Сус, голови територіальних громад 23-го округу Олег Кух, Анатолій Дорошук, Олександр Ковальчук, Віктор Пась, Олександр Гаврилюк, Олександр Палінкевич, представники приватного бізнесу та громадськості.

Під час цієї зустрічі Олександр Кватирко серед іншого розповів про співпрацю з громадами. За таку позицію лісівникам подякували Ірина Констанкевич, голови району та територіальних громад, наголосивши, що лісгоспи не лише є бюджетоутворювальними підприємствами, а й першими помічниками у розв’язанні соціальних питань.

 «Розумію, що цій зустрічі передували не найкращі події. Проблем у лісовій галузі направду вистачає. Але головне, щоб ми всі розуміли: у багатьох напрямках це наша спільна відповідальність. І кожен окремо – лісівники, влада, бізнес – на загальну ситуацію не зможуть вплинути. Тут просто необхідні компромісні рішення, інакше все заявлене залишиться на рівні декларативних намірів, – розпочав зустріч головний лісівник області. – Перш ніж ми розпочнемо цю дискусійну розмову, хочу акцентувати на кількох моментах. 

Скажу про відповідальність та обов’язки лісівників. 

Так, держлісгоспи проводять заготівлю деревини, яка є частиною виробничого процесу ведення лісового господарства. Крім заготівлі, є обов’язковими рубки догляду та певні санітарні заходи. Зрізана деревина та лісозаготівельні ділянки завжди більш помітні, ніж проведені там заходи з лісовідновлення. Тема незаконної заготівлі, тіньового ринку, різних схем з лісоматеріалами – в топі. Не стану стверджувати, що все надумано, повторюю – є чимало проблем. Але можу впевнено стверджувати, що здебільшого це все стереотипне мислення або відстоювання чиїхось інтересів. 

Ми вже неодноразово оприлюднювали таку статистику: запас ресурсу деревини у лісах, які розташовані в зоні діяльності наших підприємств, – 121,1 млн м3. 16,1 млн м3 з них – стиглі та перестійні насадження. Щорічний загальний приріст деревостанів – 2,2 млн м3. 

У 2020 році заготівлю деревини проведено на площі 5 тис. га (площа суцільних зрубів), а лісовідновлення – на площі 5523 тис. га. Крім цього, створено 55,8 га нових лісів.

Для роздумів (це офіційні дані): площа лісів в Україні – 10,4 млн га, на рік вирубують 15-16 млн м3. Це 54% від річного приросту, і так щороку. Якщо візьмемо Німеччину, в них – 11,4 млн га лісу. Майже так само, як у нас. Вони за рік рубають 76 млн м3. У Польщі, де площа лісів становить 9,4 млн га, на 1 млн га менше, аніж в нас, а вирубують 30 млн м3 – вдвічі більше, аніж в Україні. Тепер – про Білорусь. Там площа лісів становить 9,5 млн га, майже як у Польщі, і рубають 20 млн кубометрів.

Немає в Україні споживацького ставлення до лісу.

 Якщо говорити про ринок деревини, незаконний її обіг. 

Перша і головна проблема на ринку деревини зараз – відвертий розподіл сфер впливу. Адже насправді досить якісно діє система проведення аукціонів, що дозволяє всім цивілізовано працювати. Дефіциту ресурсу, як свідчать результати торгів, на Волині немає. Водночас реальна ситуація – інакша, і тут є очевидне маніпулювання з боку окремих представників бізнесу.

За даними моніторингу державної лісової охорони, на Волині в межах 1000 приватних пилорам. Значна частина з них працює або повністю, або частково нелегально. Хіба ми не знаємо про них? Хіба у громаді не бачать реальної картини? Однозначно бачать і знають. Інше питання, що не завжди вдається розв’язати проблему. А це вже не тільки проблема незаконного обігу деревини, а й втрати надходжень у бюджет громади.

Щодо співпраці державних лісогосподарських підприємств з деревообробниками, то з багатьма вона напрацьована роками. 

Щодо співпраці з громадами. 

Давайте говорити відверто – навряд чи був період, коли ця спів­праця була більш тісною, ніж останніми роками. Ніколи раніше не була такою відкритою для громадськості робота лісівників. Ми зараз про все говоримо, кожну ситуацію коментуємо і постійно стараємося максимально вдосконалити цю роботу.

Чітко розуміємо: нам жити і працювати в громадах, тому думка людей – найважливіша.

Впевнений, що в цій залі немає зараз керівника територіальної громади чи селищної ради, який не поспілкувався б чи за потреби не зміг би обговорити все з директором лісгоспу.

І наші підприємства однозначно необхідні громаді – що успішніше працює лісгосп, то більші надходження від його виробничої діяльності.

Насправді ми всі найбільш гостро відчули потреби громади в успішній роботі лісгоспу, коли почалося реальне обговорення концепції реформування лісової галузі. 

До процесу долучились не лише фахівці галузі та громадські активісти, активними учасниками дискусії стали представники органів місцевого самоврядування та керівники об’єднаних територіальних громад. 

Якщо кілька років тому лісівникам регулярно необхідно було доводити свою значимість і важливість співпраці з громадами, то нині кожна громада України зайнята обрахунком втрат від можливої реорганізації лісгоспу.

Лісівники Волині розпочали звіти у громадах та спільну з активом громад роботу над розвитком своїх населених пунктів чи не найпершими в Україні.

Ми завжди робили наголос на визначенні «своїх громад».

Працівники наших лісгоспів, за незначними винятками, проживають у тих же громадах, у яких функціонує лісгосп. Турбота про громади, збереження найкращих спеціалістів, створення умов для того, щоб у селах залишалась молодь, – складова роботи наших підприємств. Керівництво Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, директори відомчих підприємств орієнтовані на продовження діалогу та спільну роботу із громадами області.

Щоб не допустити спекуляцій у цих питаннях, ми знову ж пішли в громади і посилено стали розповідати про те, якою є суть реформи.

Перш за все, щодо податків – це найважливіше для територіальних громад.

Принагідно поінформую, що за 2020 рік державні лісогосподарські підприємства Волині сплатили у місцеві бюджети 124,2 млн грн податків та зборів. З них ПДФО – 60,6 млн грн; рентна плата – 49,1 млн грн; земельний податок – 13,5 млн грн та інші.

За І квартал 2021 року до місцевих бюджетів лісівники сплатили 40 млн 637 тис. грн. 

Щодо сум податків по окремих громадах: Камінь-Каширська – 4,3 млн грн, Сошичненська – 1,1 млн грн, Любешівська – 2,2 млн грн, Маневицька – 4, 9 млн грн.

Це суттєві надходження. Інша річ – ми не знаємо подальшу долю цих коштів. Думаю, всім хотілося б, аби це були, в тому числі, відремонтовані дороги, облаштовані належним чином сміттєзвалища, збудовані зони рекреації, придбані пожежні автомобілі. Недаремно називаю саме такі приклади. Маю пропозицію, озвучував її уже під час зустрічі з депутатами обласної ради на Маневиччині – відсоток коштів, сплачених лісгоспами, виділяти на потреби лісу, його збереження. Або навіть не лісу, а будь-які інші екологічні потреби.

Будемо вдячні, якщо такі наші ініціативи підтримаєте.

З початком тепла найважливіше – вберегтись від пожеж в екосистемах. За статистикою 2020 року, на виїзди для гасіння пожеж на землях, що межують із землями лісового фонду, було задіяно без малого 3 тисячі працівників і 290 одиниць техніки лісгоспів. Мінімум витрат на один такий виїзд становить не менш як 3-4 тис. грн.

Чи готові громади власним кош­том фінансувати видатки на протипожежні заходи в екосистемах, які межують із землями лісового фонду? 

Скільки коштів у громаді передбачено на природоохоронні заходи? 

Чому важливо просвітницьку роботу в напрямку екології поставити на перше місце не у школах, а серед дорослого населення? 

Яке місце податків, що їх сплачують лісівники, у структурі витрат громади на природоохоронні заходи? 

Про це ідеться і буде йтися на зустрічах керівників лісогосподарських підприємств із адміністраціями громад Волині.

Дякую кожному керівнику лісгоспу, якому вдалося розпочати такий діалог у своїй громаді!

Дякую тим керівникам ОТГ, які дивляться на податки від лісгоспів як на ресурс для роботи над розвитком екологічного напрямку!» – йшлося у доповіді Олександра Кватир­ка. 

Підготувала Світлана ГАВРИЛЮК

Лісовий вісник №3 2021р.

https://ewwe.com.ua/archive-of-magazines

 

Рекомендовані