Ще тільки став сходити сніг і підсихати земля, як «дбайливі господарі» почали палити стерню. І це попри те, що останні роки темі цього згубного явища присвячують все більше й більше уваги. Пояснюють, показують, ловлять і штрафують… Але люди, які таким чином вичищають територію від минулорічного сухостою, далі підносять сірник і випалюють разом із сухими травами все живе, що в них жило та зародилося.
Крім того, що на згарищах знаходять понівечені вогнем тіла тварин та птахів, які гніздуються й приводять потомство на лугах, палії своїми діями завдають лиха не тільки там. Нерідко вітер переносить вогонь далі, захоплюючи у своє жерло лісові масиви. А в лісі боротися з вогняною стихією і зупинити її важче в рази.
Торік від пожеж постраждало багато територій. Горіли села, поля, ліси, радіаційно забруднені лісові масиви, території, які взагалі важко контролювати через замінованість.
…Людям чомусь байдуже до чужої біди, та й невеликих штрафів, звісно, ніхто не боїться, тож щороку ми бачимо одну й ту саму картину – в усіх регіонах палають поля, очерет, ліси.
Луганщина, Житомирщина, Харківська та Київська області – ось ті території, які найбільше постраждали минулого року від паліїв.
Горіло цілими селами. Як це зараз часто буває, спочатку хтось підпалив траву, а потім вогонь перекинувся і на дерева, і на будинки...
«У 2020 році вогонь знищив майже 30 тисяч гектарів лісу на Луганщині. Ще 43 тисячі гектарів згоріло в Житомирській області. На Харківщині пожежами пройдено 570 га лісу. Однією з основних причин пожеж є масові підпали сухостоїв. На жаль, не завжди в людських силах зупинити пожежу – ми не можемо протистояти природі. Крім того, зміни клімату сильно впливають на ситуацію, але нам до снаги навчитися швидко та якісно реагувати на них. Будемо проводити профілактичні протипожежні заходи протягом усього року», – зауважив на нараді, присвяченій лісовим пожежам, Голова Держлісагентства Юрій Болоховець.
Волинський досвід
Завдяки злагодженим діям і активній позиції громадян торік волинський ліс не горів. Хоча область потерпала від підпалів. І лісівники, і пожежники робили все можливе, аби вогонь не доходив до лісових масивів. Крім того, волинські лісівники стали активними помічниками своїм колегам з інших областей, які не могли самотужки побороти стихію.
Цього року боротьба відновилася. Поля – горять. Лісівники та пожежники – у щоденній бойовій готовності.
В яких умовах їм доводиться працювати, цікавимося у головного спеціаліста сектору охорони та захисту лісу Волинського ОУЛМГ Петра Романухи.
«Як зазвичай, у кінці року в Волинському ОУЛМГ видають наказ про підсумки організації роботи під час пожежонебезпечного періоду минулого року та завдання з підготовки підприємств до пожежонебезпечного періоду наступного року. Для лісівників це вже свого роду початок пожежонебезпечного періоду, – розповідає Петро Петрович. – До такого періоду лісівники проводять протипожежні профілактичні заходи. Директори лісгоспів призначають посадових осіб, які відповідають за дотримання протипожежних заходів у лісових масивах. Проводимо протипожежні інструктажі та спеціальні навчання. Поновлюємо і встановлюємо наглядну агітацію та попереджувальні знаки. Проводимо спеціальні заняття з працівниками лісових пожежних станцій, добровільних пожежних дружин, вчимо, як правильно діяти під час гасіння пожеж у лісах. Перекриваємо всі другорядні дороги, що ведуть у лісові масиви, встановлюємо шлагбауми та інші заборонні знаки. Проводимо благоустрій рекреаційних зон у місцях масового відпочинку населення. Для культурного проведення часу в лісі облаштовано 696 малих рекреаційних пунктів і 123 стаціонарні. Ліквідовуємо захаращеності, вітроломи, у першу чергу в пожежонебезпечних лісових масивах та масивах, які прилягають до населених пунктів, сільськогосподарських угідь, доріг, ліній електропередач, місць масового відпочинку населення, полів видобутку торфу».
Прочитати статтю повіністю можна у друкованому ЛВ, або на сайті купити електронну версію "Лісового вісника"
