Поширена по всій Україні. Лише у Степу й Криму рослина зростає в природному стані, в інших районах – інтродукована. Росте в підліску листяних, інколи мішаних лісів, на сухих кам’янистих схилах, рідко на приморських пісках, освоїла (як декоративна рослина) глинисті та піщані ґрунти різних регіонів України, добре почувається на Поліссі. Світлолюбна, але переносить помірне затінення, морозостійка і невибаглива до родючості ґрунтів рослина. Пора цвітіння – травень-червень.
Високий кущ або деревце (залежить від того, як з участю людини сформована крона) з дрібно-тріщинуватою коричнево-бурою корою. Пагони зелені або фіолетові, при зламуванні виділяють неприємний на запах, малопомітний молочний сік. Деревина м’яка. Листки прості, чергові, округлі або оберненояйцеподібні, цілокраї на довгих черешках, зверху голі матово-зелені, знизу сизі, опущені, з добре помітними прожилками, при розтиранні виділяють незвичний для людини запах. Квітки дрібні зеленувато-жовті, зібрані у кінцеві довгі прямостоячі суцвіття. Оцвітина подвійна, чашечка п’ятилисткова, віночок п’ятипелюстковий, тичинок п’ять. Після опадання стерильних квіток квітконіжки їх видовжуються, вкриваються білими або рожевими волосинками, надаючи суцвіттю декоративного вигляду. Плід – суха кістянка, спочатку зеленувата, потім чорнувата.
Скумпія звичайна – танідоносна, лікарська, отруйна, фарбувальна, деревинна, ефіроолійна, декоративна, фітомеліоративна рослина. Сировиною для добування таніну є листя і кора. Таніди скумпії близькі до таніду китайських чорнильних горішків. Застосовуються для вичинки овечих та козячих шкір, для виготовлення кращих сортів шкіри, сап’яну.
У науковій медицині листки скумпії служать сировиною для добування медичного таніну і галової кислоти. Танін вживають при хворобах шкіри, проносах, кровотечах, отруєннях, опіках. З таніну і галової кислоти виготовляють лікарські препарати пірогалол, таніген, таноформ тощо.
Танін, добутий із скумпії звичайної, широко використовують у фарбувальній справі, текстильному виробництві й у виноробстві.
У народній медицині листки, кору і плоди скумпії використовують для полоскання горла і порожнини рота при хронічних катарах, кору – як сурогат хінної кірки. Скумпію звичайну також застосовують при катарах шлунково-кишкового тракту, отруєннях солями важких металів і алкалоїдами, зовнішньо – як антисептик при опіках, виразках, пролежнях.
З деревини скумпії одержують барвник фазетин для фарбування вовни, шовку і шкіри у жовтий, коричневий та оранжевий кольори, листки дають чорну, корені – червону фарбу.
Листки та квітки при переробці дають ефірну олію, яку застосовують у парфумерії.
Про гарний вигляд рослини свідчить сама її незвична назва – рай-дерево. Особливий вигляд скумпія звичайна має восени, коли її листки набувають ясно-червоного забарвлення, темно-пурпурового або темно-фіолетового, а навесні плодоносні волоті схожі на перуку. Відомі такі декоративні форми: з червоними волотями і з плакучою формою крони.
Навіть у похмурий день рослини скумпії звичайної мають приємний, привабливий та заспокійливий вигляд, що й піднімає настрій тим, хто споглядає це диво природи.
Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото автора
