Сміття чи життя...

664

У фантастичній розповіді Рея Бредбері «І грянув грім» багаті мисливці на машині часу потрапляють у мезозойську еру полювати на динозаврів. Інструктор повідомляє про жорсткі умови: ходити можна лише спеціальною стежкою, щоб випадково не зачепити травинку чи комашку. Розчавите мишу – не буде пірамід і Сполучених Штатів, Європа залишиться лісом. 

Головний герой випадково сходить зі стежки та розчавлює метелика... Коли мисливці повертаються у свій час, виявляється, що світ змінився: історія не та, правитель не той... Хоча це й фантастика, але в ній є знач­на частка істини. Фізики називають подібні явища ефектом метелика.

Caption

 

Пересічний громадянин не розуміє, навіщо зберігати біорізноманіття. Що трапиться, якщо якогось тюльпана або жука не вистачить у лісі? Навіщо ці заповідники та заказники? Навіщо ці уламки та сучки? Адже мільярди років поспіль Землю населяли лише примітивні організми, а планета оберталася, незважаючи на це, навколо своєї осі та навколо Сонця. Ну залишили б людей, худобу, курей, ну, ще собаку з кішкою, а решта навіщо?

Caption

 

А у Швейцарії власник маленького клаптика лісу каже: «Мій ліс – це як мій будинок, мій собака чи моя корова!» Коли він вирішує зрубати дерево, то вибирає таке, яке йому потрібне, але коли воно впаде, щоб залишилися поряд інші дерева, які ростимуть на заміну зрубаного дерева.

У тій самій Швейцарії, в Інтерлакені, стоять стіною на схилі мертві дерева, і ніхто не каже, що це псує вигляд міста, яке відвідують тисячі туристів. Адже влада й населення розуміють, що цінність деревини, яку вони одержали б від прибирання сухостою, не перекриває витрат на її заготівлю та втрат від ерозії ґрунту й посилення поверхневого стоку, не кажучи вже про втрати різноманіття. Адже відомо, що у гірських лісах природне поновлення ялини і навіть висаджені са­джанці цієї породи краще розвиваються біля залишених стовбурів та пнів.

Caption

 

На відміну від Швейцарії, після пожежі 2007 року в Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику було зрубано значну частину дерев сосни на схилі. Вивезти всю заготовлену деревину не вдалося. Лісові культури на освітленому сонцем схилі приживалися погано. Водночас багато пошкоджених вогнем дерев (навіть із висотою нагару понад 6 метрів) відновили стан, а під їхнім наметом виросло природне поновлення сосни.

Деякі люди, на жаль, і лісівники, вважають, що деревина мертвих дерев є осередком розмноження шкідливих комах і збудників хвороб. Для приїзду начальства та органів контролю в лісгоспах готують маршрути, де і квартальні стовпчики пофарбовані та стоять під потрібним кутом, і всі старі пні й уламки дерев вилучені з поля зору. Населення пише скарги, якщо бачить сухі дерева у заповіднику, тому що йому хотілося б забрати цю деревину для опалення. Те саме населення пише скарги, якщо дерева рубають, якщо рубають і не вивозять, якщо вивозять великомірні й залишають гілки і якщо подрібнюють гілки й залишають стовбури. У будь-якому разі ситуація виходить, як у відомому вірші, коли дід ішов пішки, а онук їхав на віслюкові, потім навпаки, потім обидва йшли пішки, потім дід ніс на руках віслюка, а народ кричав: «Старий віслюк молодого везе».

Треба вже усвідомити, що комахи, які спроможні заселити та вбити живі дерева, ніколи не заселяють мертві дерева. Деякі можуть заселити вітровал чи свіжозрубані дерева, але не такі, що лежать у лісі кілька років.

Ще один забобон стосується мертвої деревини як джерела загоряння. Звичайно, за великої пожежі з температурою в кілька сотень градусів горить усе. Але загораються насамперед хвоя, дрібні гілочки, кора хвойних порід. Старий сухостій не має гілочок і кори, тому може бути лише обпаленим. Тим більше в останню чергу загоряться напіврозкладені вологі залишки деревини.

Зважаючи на важливість лісу як ресурсу деревини, треба йти на компроміс між забезпеченням ефективного ведення лісового господарства та вимогами щодо збереження біорізноманіття лісових екосистем. Біорізноманіття виконує важливі функції: ресурсну, продукційну, середовищеутворювальну, інформаційну (накопичення інформації в результаті еволюції) та духовно-естетичну. Уявлення про невичерпність лісу як ресурсу похитнулося, оскільки все менше залишається природних лісів, природне відновлення лісу можливе лише в окремих регіонах, а площі, охоплені лісовими пожежами та всиханням, збільшуються.

Caption

 

Діяльність людини призводить до надмірного забруднення атмосфери, ґрунту й вод промисловими та побутовими токсикантами, стоками з полів, зменшення площі лісів, зростання частоти і площі пожеж. Від такої діяльності серед тварин виграють хіба що щури й таргани! 

Доведено, що продуктивність лісу залежить від кількості видів тварин, рослин і грибів. Підраховано, що в лісах з однієї породи синтез біомаси зменшився б на 34-74%. Водночас у багатьох лісгоспах зруби засаджують одним видом дерев (найчастіше – сосною), щоб зменшити витрати. 

Останніми десятиліттями різко погіршився санітарний стан багатьох лісових порід, зокрема ясена. Англійські вчені з’ясували, що з ясеном пов’язані 955 видів: 12 птахів, 28 ссавців, 58 мохів, 68 грибів, 241 безхребетний, 548 лишайників. Серед них трапляються лише на ясені 45 видів, зрідка використовують інші породи – 62 види. Доведено, що за властивостями лісової підстилки, темпами її накопичення та розкладання з ясеном можуть зрівнятися лише липа дрібнолиста і клен гостролистий, але жодна порода не може замінити ясен для підтримання всіх видів, які з ним нині пов’язані. Ті породи дерев, які підтримують більшу кількість видів, пов’язаних із ясенем, не можуть його замінити за функціями, які ясен виконує в екосистемі. Тому для кожної ділянки запропонували визначити, що є важливішим – збереження видового різноманіття чи функцій лісової екосистеми.

Caption

 

Не менші наслідки матиме й вилучення інших видів, зокрема таких, що пов’язані постійно чи упродовж частини життєвого циклу з так званою мертвою деревиною – загиблими фраг­ментами живих дерев (трухлявими частинами стовбурів, сухими гілками й сучками, мертвим корінням), сухостоєм і сушняком. Насправді мертва деревина надає життя більшій кількості організмів, ніж коли вона була живим деревом, підвищує стійкість і рівновагу лісової екосистеми. Так, на одному гектарі природного лісу є від 100 до 200 м3 мертвої деревини, а в лісах, де ведуть господарство, – не більш як 3 м3. Тому в країнах із поширеним плантаційним веденням господарства і зникли багато видів рослин та тварин. 

Повністю статтю можна почитати тут: https://ewwe.com.ua/archive-of-magazines/novij-vipusk-lv

Валентина МЄШКОВА

Автор: Валентина МЄШКОВА

Фото надані автором

Всеукраїнський журнал "Лісовий вісник" №1 2021

 

 

Рекомендовані