Близько 90 років тому в різних регіонах на теренах колишнього СРСР було створено наукові установи з метою сприяння поліпшенню стану лісів і підвищенню їхньої продуктивності. Цього року святкують чергову круглу дату Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, Інститут лісу Національної Академії наук Білорусі та багато інших наукових установ. За 90 років питання підвищення продуктивності лісів і поліпшення їхнього стану залишаються на порядку денному, але глобальні зміни клімату та надмірне збільшення антропогенного навантаження на лісові екосистеми змушують змінювати деякі акценти.
Міжнародна науково-практична конференція «Лісові екосистеми: сучасні виклики, стан, продуктивність і стійкість», присвячена 90-літтю Інституту лісу Національної Академії наук Білорусі, відбулася 13-15 листопада 2020 року. У зв’язку з епідемією коронавірусу засідання проводили в режимі online.
Крім Інституту-ювіляра, організаторами конференції були Національна Академія наук Білорусі, Науково-практичний центр НАН Білорусі з біологічних ресурсів, Міністерство лісового господарства Республіки Білорусь і Білоруське товариство лісівників.
На пленарному засіданні заступник директора Інституту з наукової роботи, член-кореспондент академії наук В. В. Усеня повідомив, що представники Білорусі, Казахстану, Німеччини, Польщі, Туреччини, Узбекистану, України, Японії, різних регіонів Росії (Башкортостану, Бурятії, Карелії, Комі, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу) надіслали матеріали 118 доповідей.
Звичайно, лісове господарство і лісова наука Білорусі мають багато спільних проблем із нами, але все ж таки і природні умови, і організаційні підходи до розв’язання цих проблем дещо різняться.
Так, Стратегічний план розвитку лісогосподарської галузі Республіки Білорусь на 2015-2030 рр. затверджено. У ньому визначено завдання щодо інтенсифікації ведення лісового господарства, забезпечення стійкого управління лісами та багатоцільового лісокористування, підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісів, збільшення внеску лісового господарства в економіку країни.
Наукові дослідження з питань лісознавства здійснюють не тільки Інститут лісу, а також Інститут експериментальної ботаніки ім. В. Ф. Купревича, Центральний ботанічний сад і установи освіти: Білоруський державний технологічний університет, Гомельський державний університет ім. Ф. Скорини та інші організації.
Недарма колишній Білоруський науково-дослідний інститут лісового господарства змінив назву на «Інститут лісу». У його діяльності фундаментальні питання посідають провідне місце, а під час таких досліджень вчені одержують результати, які впроваджують у практику лісового господарства. До структури Інституту лісу входять чотири лабораторії, чотири сектори, а також Двинська, Кореневська та Жорнівська експериментальні лісові бази.
Так, фундаментальні питання лабораторії генетики та біотехнології охоплюють вивчення стійкості та гетерозису лісових деревних видів, аналіз геномів деревних рослин і фітопатогенних організмів, дослідження деревних рослин у культурах in vitro. Практичним виходом досліджень є генетична інвентаризація і паспортизація об’єктів постійної лісонасінної бази, технології молекулярного фітопатологічного моніторингу, збереження цінного генофонду деревних видів Білорусі шляхом створення ДНК-колекцій і бази зразків насіння, вирощування розмноженого мікроклональним способом садивного матеріалу деревних порід.
При цій лабораторії функціонують сектор геномних досліджень, Генетичний банк лісових ресурсів Білорусі та Фітопатологічний центр лісових деревних видів. У Генетичному банку надають послуги лісгоспам щодо переробки лісонасінної сировини, тривалого зберігання насіння. У Фітопатологічному центрі молекулярно-генетичними методами здійснюють діагностику та ідентифікацію збудників хвороб лісових деревних видів, створюють і зберігають ДНК-колекції фітопатогенів, здійснюють генетичну експертизу рослинного матеріалу тощо.
Лабораторія лісової селекції та насінництва розробляє методи селекції і комплексного оцінювання матеріалу для створення високопродуктивних та стійких лісових насаджень різного цільового призначення, методи збереження лісових генетичних ресурсів in situ і ex situ, здійснює оцінювання генетичних ресурсів популяцій лісових деревних видів на охоронюваних природних територіях, зокрема у заповідниках і національних парках. Найкращі генотипи використовують під час створення нових лісів.
Розроблено програму збереження лісових генетичних ресурсів і розвитку селекційного насінництва основних лісоутворювальних видів на період до 2030 року, базу даних «Селекційний фонд лісових деревних порід Білорусі», технології підвищення врожайності лісонасінних плантацій хвойних порід.
Основні завдання лабораторії проблем ґрунтознавства та реабілітації антропогенно порушених лісових земель пов’язані з вивченням наслідків радіоактивного забруднення лісових екосистем і лісових ресурсів, дослідженням механізмів прискорення очищення лісових екосистем від забруднювачів. За результатами досліджень розроблено методи регулювання надходження радіонуклідів у деревні рослини, реабілітації антропогенно порушених лісових земель; визначення рівнів накопичення радіонуклідів у компонентах фітомаси дерев.
Не меншої значущості набувають проблеми, пов’язані зі зміною клімату, які виявляються насамперед у порушенні гідрологічного режиму лісів і зниженні їхньої стійкості. Приділено увагу оцінюванню стану та прогнозуванню збитків від підтоплення лісових масивів бобрами та розробці заходів щодо реабілітації підтоплених лісових земель.
Сектор управління лісами та раціонального лісокористування розробляє заходи щодо вдосконалення організації лісового господарства, оптимізації лісоуправління та раціонального лісокористування, нормативи комплексної продуктивності земель лісового фонду, нормативи еколого-економічної вартості лісових ресурсів, систему комплексного оцінювання об’єктів природної й історико-культурної спадщини в лісовому фонді.
Сектор харчових і лікарських ресурсів лісу здійснює моніторинг та прогнозування ресурсної бази дикорослих ягід і їстівних грибів, розробляє наукові основи промислових технологій культивування грибів-ксилофілів і ягідних рослин, вивчає поширеність та розвиток видів грибів і ягідних рослин у природних і штучних екосистемах, підтримує та поповнює Колекцію штамів базидіальних грибів ‒ наукового об’єкта, який є національним надбанням Білорусі.
Розробляють нормативну базу промислового грибівництва, впроваджують технології промислового вирощування посівного міцелію та плодових тіл їстівних і лікарських базидіальних грибів. Вдосконалюють агротехнічні прийоми плантаційного вирощування ягідних рослин підродини брусничні.
Сектор біорегулювання вирощування садивного матеріалу розробляє та впроваджує системи заходів щодо вирощування садивного матеріалу лісових порід у розсадниках і технології створення лісових культур.
Лабораторія проблем відновлення, захисту й охорони лісів розв’язує питання методології охорони лісів від пожеж, захисту від шкідливих організмів і мінімізації наслідків їхньої дії, досліджує процеси лісоутворення та динаміку продуктивності лісів після пожеж, динаміку популяцій лісових комах, розробляє методи феромонного моніторингу, екологічно безпечні засоби захисту лісу та технології їх застосування.
Зокрема науковці розробили спосіб самозараження стовбурових шкідників мікроорганізмами. Цих комах приваблюють у феромонні пастки, де містяться спори ентомопатогенного гриба. Після вильоту з пастки ці комахи поширюють інфекцію у насадженні. Варто зазначити, що в Білорусі списки препаратів, дозволених для застосування у сільському та лісовому господарстві, є спільними. У розробці засобів захисту лісу беруть участь установи різного підпорядкування. Тому асортимент інсектицидів, феромонів, клейових пасток та інших засобів місцевого виробництва є доволі широким і постійно поповнюється, що є запорукою ефективності. Оскільки комахи чи гриби швидко втрачають сприйнятливість до препаратів, для захисту садивного матеріалу в розсадниках, захисту незімкнених лісових культур, заготовленої деревини чи майбутніх урожаїв шишок і насіння потрібно мати кілька постійно замінюваних інсектицидів чи фунгіцидів.
Вдосконалено комплексний показник загорання лісів і шкалу пожежної небезпеки в лісі за умовами погоди. Запропоновано комплексну систему виявлення лісових пожеж, засновану на проведенні авіапатрулювання, спостереження з веж, дистанційного відеоспостереження, наземного патрулювання та космічного моніторингу.
Останнім часом дуже актуальними є питання адаптації лісового господарства до зміни клімату. Розроблено Стратегію адаптації лісового господарства Білорусі до зміни клімату до 2050 року, Національний план дій щодо адаптації лісового господарства Білорусі до змін клімату до 2030 року та Національний план дій щодо збільшення абсорбції парникових газів поглиначами на період до 2030 року.
Напрями адаптації лісового господарства до зміни клімату включають збільшення лісистості від 39,9 до 42% за рахунок заліснення малопродуктивних сільськогосподарських земель і проведення несуцільних рубок головного користування. Стійкість насаджень до зміни клімату й пожеж передбачено підвищити шляхом збільшення частки мішаних насаджень до 77%. Зважаючи на можливість зсуву меж агрокліматичних областей, має змінитися склад порід – на місці випадання ялини зі складу буде створено дубові ліси. Розглядають можливість введення до складу насаджень бука, модрини, ялиці білої. Стійкість лісів також підвищиться за умови збільшення частки лісів із природним відновленням.
Створюють лісонасінні плантації перспективних інтродуцентів, а також берези карельської та дуба звичайного. У лісгоспах країни закладено дослідно-виробничі культури з рослин дуба, берези, осики, видів тополі, які одержано під час мікроклонального розмноження.
За останні 10 років соснові ліси Білорусі суцільно або частково загинули на площі понад 500 га, причому загальна площа сосняків зменшилася на 224,3 тис. га (5,2%). Причинами фахівці називають велику частку штучних одновікових деревостанів спрощеної структури, масову меліорацію, недостатній захист заготовленої деревини, відсутність вибирання свіжозаселених дерев.
Науковці УкрНДІЛГА представили на ювілейну конференцію Інституту лісу НАН Білорусі доповіді з актуальних питань лісової науки. Вони стосувалися оцінювання сучасного стану та ефективності захисних лісових насаджень різного цільового призначення у Степу України (Н. Висоцька та ін.), динаміки стану соснових лісів НПП «Слобожанський» (П. Пастернак та ін.), прогнозування та моніторингу стану соснових лісів після пожеж (С. Сидоренко).
Висвітлено підсумки досліджень в галузі лісової ентомології та захисту лісу в Україні (В. Мєшкова), актуальні завдання лісової фітопатології (К. Давиденко), результати спільних досліджень науковців лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА та ДСЛП «Харківлісозахист» разом із Департаментом лісової мікології та патології рослин Шведського аграрного університету (Уппсала) щодо перенесення стовбуровими комахами спор патогенних грибів (Д. Батуркін).
За матеріалами конференції випущено збірник матеріалів обсягом майже 500 сторінок, який можна вільно скачати на сайті Інституту лісу НАН Білорусі (http://www.forinst.basnet.by/node/54), так само, як і випуски збірника наукових праць цього інституту (http://www.forinst.basnet.by/node/45).
Валентина МЄШКОВА
Лісовий вісник №5-6 (99-100) 2020
