Його фото потрапило в десятку найкращих за результатами конкурсу «Вікі любить Землю». Він ловить у свій об’єктив екзотичних тварин, комах, звірів, за якими треба у повному значенні цього слова полювати годинами. Вистежувати і, ховаючись в маскувальних костюмах, чекати моменту. Але емоції і результат зашкалюють.
Побачивши фото Володимира Бурдяка, ми не змогли пройти повз і попросили давати свої світлини для «Лісового вісника» та нашого сайта ewwe.com.ua. І він погодився!
Отож, насолоджуйтеся переглядом. Упевнена, вам сподобається.
«Я дуже люблю працювати у живій природі, – розповідає пан Володимир. – Цікаво спостерігати за тим, як звірі поводяться у вільному середовищі».
Володимир Бурдяк фотографує не тільки в Україні, а й за кордоном, і відмічає, що наші звірі більш полохливі. Тому тут складніше знімати.
«Коли почав фотографувати дику природу, став більше поважати її, захоплюватися нею. Найкращий відпочинок для мене – прогулянка на природі. Що більше фотографую, то більше помічаю дивовижного. Люблю спостерігати. Що далі, то більше вчуся бачити. Дуже цікаво спостерігати за лисами, які стоять насторожі, доки їхня малеча бавиться. Люблю дивитися за слонами. Ці тварини дуже своєрідні. Вони мають тісні родинні стосунки. Між слоненятами та їхніми матерями дуже ніжні, схожі до людських, взаємини. Крім того, слони ховають свого загиблого родича і довгий час навідуються до його решток. Дивлячись, як тварини полюють, бачу, що вони беруть стільки, скільки їм треба, аби прогодуватися, відтак приходить розуміння, що у природі кожна чиясь загибель – це чиєсь життя».
Пан Володимир розповідає, що всі найкращі фото зробив спонтанно. Каже, 90 відсотків часу, проведеного в засідці, витрачено намарне. Тварина може не прийти на місце. Або побачити й піти ще до того, як ти її сфотографуєш. Ніколи не знаєш, коли і який кадр зробиш.
«Моя основна мета – побачити тварин на власні очі. Друга – показати іншим те, що побачив, і дати розуміння, що усе це треба зберегти», – підсумовує фотограф.
Олександра БІЛЕВИЧ
Фото Володимира БУРДЯКА
Лісовий вісник №5-6 (99-100) 2020
