Стихійні сміттєзвалища, забруднення вод, бездумне, виснажливе використання природних ресурсів і ще багато питань сьогодні постають перед суспільством. Екологічна ситуація бажає кращого, а відтак Україна мусить мати свою стратегію збереження довкілля.
Щодо актуальних питань та про саму роботу Державної екологічної інспекції України розмовляємо із головою ДЕІ Андрієм Мальованим.
– Пане Андрію, з чим передусім довелося стикнутися, коли прийшли на посаду? Які питання першочергово залагоджувати? Можливо, робили кадрові зміни?
– Кадрові питання справді стали одними з найперших, які довелося розв’язувати на посаді голови ДЕІ. При підборі співробітників керувався принципами фаховості та чесності стосовно кожного претендента. Також майже одразу при ДЕІ було сформовано Громадську раду з представників екологічних організацій. Це допомагає нам координувати роботу з громадським сектором, який в екологічній сфері є найбільш розвинутим та активним. Одним із моїх перших рішень стало налагодження якісної інспекційної роботи з одночасним наданням їй прозорого та відкритого характеру. Ми почали перевіряти усіх – і топ-забруднювачів, і ті підприємства, які раніше не потрапляли в поле зору Держекоінспекції. Звісно, все відбувалося в межах чинного законодавства, що на час карантину забороняє планові перевірки, але дозволяє позапланові (здійснюються за зверненнями громадян, за ініціативою самого суб’єкта господарювання або за дорученням Прем’єр-міністра).
– Які основні екологічні проблеми України треба розв’язувати терміново?
– Перш за все, треба захистити найцінніші для людини ресурси – повітря, воду та зелені зони, в тому числі ліси. Викиди у повітря відбуваються з двох типів джерел: стаціонарних (підприємства, цехи або окремі установки/агрегати) та пересувних (транспортні засоби). Для ДЕІ принципово важливо домогтися модернізації промислових підприємств, аби їх внесок у забруднення повітря став меншим. Саме тому ми приділяємо таку увагу перевіркам топ-забруднювачів. За останній рік ДЕІ провела перевірку найбільших, серед яких – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (зафіксовано перевищення нормативів викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря і сплачено збитки, заподіяні державі на суму 11 млн грн), ММК ім. Ілліча (збитки – 10 млн грн) і багато інших. Якщо говорити про водні ресурси, то основними забруднювачами водойм є міські водоканали, що зливають туди стічні води, в тому числі – неочищені. Їхні системи водоочищення також потребують оновлення. Щорічні обсяги скидів у поверхневі води становлять понад 4,7 млрд куб. м, з них понад 900 млн куб. м – забруднені. Це нафтопродукти, феноли, органічні речовини, сполуки нітрогену та важкі метали. У таких річках, як Західний Буг, Полтва, Кальчик, Кальміус, Бахмут, Лугань та багатьох інших вміст цих речовин перевищує гранично допустимі концентрації. Лише за перше півріччя 2020 року ми зафіксували майже тисячу порушень щодо забруднення поверхневих вод – морів, річок, озер та струмків, що завдало збитків екології на 28,3 млн грн. Одночасно Інспекція слідкує й за забрудненням підземних вод, які не менш важливі для життєдіяльності людей. За шість місяців 2020 року ми виявили більш як тисячу фактів забруднення підземних вод й оштрафували порушників на 169 тис. грн. Збитки склали більш як 34 млн грн. Ліси – ще одна болюча тема для екології країни. На жаль, над цим працюють чорні лісоруби, а інколи й у лісгоспах, де мали б берегти ліс, відбувається його знищення. Найчастіше ми фіксуємо незаконне вирубування різних порід дерев, порушення санітарних правил, відсутність оцінки впливу на довкілля. Для боротьби з масовими вирубуваннями лісів плануємо співпрацювати з Національним космічним агентством. За допомогою супутників можна буде ефективно моніторити лісові масиви. Для відстеження нелегально зрубаної деревини потрібно, щоб електронна система її обліку охоплювала усі лісові ресурси країни. Також важливо суттєво підвищити штрафи за зрубане дерево, а ще – змінити методику нарахування суми збитків, що їх порушники завдають довкіллю (або навколишньому середовищу).
– Які області найбільш проблемні в екологічному плані? Чому?
– Зазвичай найбільші викиди в атмосферу фіксують у Донецькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Запорізькій областях. Це пов’язано з тим, що там розташовані потужні підприємства, які є джерелом забруднення. Проблемним є також і Київ, хоча тут основна причина «неблагополучної» екології – це автомобільний транспорт. Серед усіх населених пунктів країни найбільшого антропогенного навантаження зазнають міста Бурштин на Івано-Франківщині, Кам’янське та Кривий Ріг на Дніпропетровщині, Курахове і Маріуполь на Донеччині. На всі ці міста припадає більш як 40% викидів по Україні. В основному це оксид вуглецю, діоксид та інші сполуки сірки, метан, тверді частки, сполуки азоту. Саме тому сьогодні ДЕІ створює Офіс чистого довкілля в Кривому Розі, який сконцентрується на ситуації у цьому проблемному регіоні.
– Ви анонсували створення загальної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Як рухається справа? Як має працювати ця система? Що очікуєте від її створення?
– ДЕІ починає співпрацю з Державним космічним агентством, Державною екологічною академією і Національним центром управління та випробування космічних засобів. Разом ми створимо Центр стратегічних екологічних досліджень та аерокосмічного моніторингу. В рамках нашого співробітництва кожна зі сторін робитиме свій внесок у спільну справу, кінцевим результатом якої стане чисте довкілля. Перспективною ціллю є Національна система моніторингу довкілля. Аби за допомогою супутників моніторити лісові масиви, стихійні сміттєзвалища, забруднення вод внаслідок скидів з суден, видобування природних ресурсів, просідання ґрунтів. Ми зможемо автоматично визначати землекористувачів, землевласників і навіть порушників. Нараховувати їм збитки й вимагати сплату. За потреби дані моніторингу будуть доказами у суді під час відстоювання стягнення штрафів та збитків. Наразі формуємо технічне завдання, відповідно до якого буде визначено бюджет проєкту.
– Чи запрацював моніторинг атмосферного повітря? Хто цим опікується? Як можна дізнатися про стан повітря у тому чи тому населеному пункті?
– Ми прагнемо автоматизувати контроль за джерелами забруднення повітря, щоб можна було отримувати інформацію про викиди в режимі реального часу і передавати її до інформаційно-аналітичного центру. На основі цих даних ДЕІ ухвалюватиме рішення про реагування на ситуацію.
Держекоінспекція внесла свої пропозиції до законопроєкту «Про внесення змін до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Ним запропоновано зобов’язати суб’єкти господарювання першої групи встановлювати автоматизовані системи контролю на стаціонарних джерелах викидів. Таким чином показники складу повітря будуть моніторити оперативно, а порушення фіксуватимуть одразу.
У червні Україна приєдналася до Європейської системи онлайн-висвітлення даних про якість атмосферного повітря. Дані, які можна побачити на сайті Європейського екологічного агентства, передають із постів моніторингу в Донецькій області. Поки що це єдина область, охоплена моніторингом, що відповідає вимогам Директив ЄС.
– Чи впливають карантин, локдаун і загалом COVID-19 на роботу ДЕІ?
– Так. Сьогодні через карантин можемо проводити лише позапланові перевірки за зверненнями громадян або за дорученням Прем'єр-міністра. Це суттєво обмежує можливості ДЕІ. Адже позапланові перевірки проводять суто в межах тих питань, які зазначені у зверненні. Таким чином, у нас немає повноцінної можливості здійснити комплексну перевірку підприємства. Виняток – якщо заявник скаржиться на забруднення повітря, води, землі і надр.
Попри це, в січні-вересні 2020 року ДЕІ здійснила 23,4 тис. заходів екологічного контролю. За їх результатами склали 24,7 тис. протоколів, наклали штрафів на 6,5 млн грн, скерували до правоохоронних органів 627 матеріалів, де є склад злочину. ДЕІ виявила, що порушники завдали довкіллю збитків на 1,1 млрд грн, і подали позови на 709,8 млн грн. У добровільному та примусовому порядку через рішення судів вдалося стягнути до держбюджету 59,1 млн грн збитків. Через грубе порушення природоохоронного законодавства діяльність 21 підприємства було призупинено.
– Сьогодні багатьох цікавить, що відбудеться із реформуванням ДЕІ, чого боятися підприємствам, бізнесу? Чого чекати пересічним громадянам?
– Бізнесу не треба боятися ДЕІ, а слід виконувати закони. Наша мета – захистити екологію, а не тиснути на підприємців. Коли зменшиться незаконна рубка лісу чи «чорний» видобуток бурштину, коли припинять масово скидати стоки в річки, озера та моря, коли на промислових підприємствах буде сучасне очисне обладнання, що мінімізує викиди, це і буде доказом нашої ефективності. Таким чином, в першу чергу Держекоінспекція прагне, аби бізнес модернізував свої підприємства і зменшив негативний вплив на довкілля.
– Щодо штрафів, як, на вашу думку, їх треба збільшувати? І за які проступки штрафи мають бути максимально великі?
– Суми штрафів сьогодні надто мізерні, аби застерегти потенційних порушників від протиправних дій. Наприклад, за порушення правил полювання – 102-1020 грн, за незаконну риболовлю – 340-680 грн, за незаконну рубку лісу – 510-1020 грн, за викиди забруднювальних речовин в атмосферу – 85-136 грн. Також критично важливо переглянути застарілі методики розрахунку грошових стягнень за шкоду від забруднення. Низькі розцінки сьогодні за вирубування лісу (42 гривні за дерево діаметром до 10 сантиметрів), за незаконне рибальство (наприклад, за вилов однієї акули катран браконьєр заплатить всього 119 гривень), за забруднення води та землі. Треба комплексно переглядати ці норми і розробляти нові, які відповідали б нинішнім реаліям. Відповідні напрацювання в Держекоінспекції вже є, і ми пропонуємо Міністерству екології їх затвердити.
– Сьогодні у всіх сферах говорять про діджиталізацію. Не стала винятком і Держекоінспекція. Це спростить роботу інспекторам чи додасть інформованості населенню? Хто виграє від впровадження новітніх технологій у сферу охорони природи?
– Процес цифровізації Держекоінспекції триває. Наразі фахівці ДЕІ вже розробили технічне завдання для створення системи «Екологічний інспектор». Цей інструмент дозволить в електронному вигляді здійснювати реєстрацію звернень громадян про проведення перевірки, підготовку, погодження та реєстрацію наказів про позапланові та планові перевірки, а також документів з матеріалами для порушення кримінальної справи, формувати уніфіковані акти за результатами перевірки відповідно до затвердженого зразка, формувати аналітичні та статистичні звіти для публікації у відкритому доступі.
Значну частину процесів буде автоматизовано. Наприклад, плани перевірок підприємств система формуватиме самостійно, ґрунтуючись на ступені ризику діяльності суб’єкта господарювання для довкілля.
Крім того, система «Екологічний інспектор» буде інтегрована з низкою реєстрів, як-от Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля та Реєстр підприємств-забруднювачів для швидкого отримання даних, потрібних для роботи наших фахівців.
Основна мета створення цієї системи – підвищити продуктивність роботи працівників ДЕІ. Зараз на підготовку до перевірок йде чимало часу, оскільки все здійснюється у ручному режимі. Електронна система дозволить точно і бездоганно вести всю документацію ДЕІ, а також зняти навантаження з працівників і, відповідно, покращити ефективність їхньої роботи.
– На які рішення Уряду чекаєте? Які законопроєкти пропонуєте, аби удосконалити роботу із захисту довкілля?
– ДЕІ активно працює над вдосконаленням нормативно-правової бази і подає відповідні пропозиції до Міндовкілля. Зокрема щодо зміни методик на обчислення збитків, завданих довкіллю, аби стягнені кошти покривали відновлення пошкодженої екосистеми. У тому числі це стосується забруднень морської акваторії та земельних ресурсів.
Також Інспекція пропонує Міндовкіллю ухвалити наказ про порядок придбання, перевезення, зберігання, обліку, застосування вогнепальної зброї працівниками Інспекції. Це допоможе боротися з браконьєрством. Де-факто, виконуючи функції правоохоронного органу, інспектори мають отримати право застосовувати законно мотивований примус до тих осіб, які порушують закон.
Крім того, ДЕІ очікує на ухвалення кількох важливих законопроєктів. Зокрема законопроєкту 3091 «Про державний екологічний контроль». Це перший комплексний документ, що охоплює усю природоохоронну сферу. Він, наприклад, знімає необхідність попередження про планові заходи, розширює коло осіб, за зверненням яких можуть проводити позапланові перевірки, збільшує строк тривалості заходів контролю, посилює відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Зокрема впроваджується господарська відповідальність для юридичних осіб та ФОПів. Вона буде двох видів – штраф або тимчасове обмеження тієї діяльності, що завдає шкоди екології. Тобто у підприємства-злісного порушника навіть можуть забрати чи призупинити дію ліцензії.
Встановлюється штраф за недопуск інспектора до перевірок – сто-двістікратний розмір мінімальної зарплати. Це нарешті зупинить ганебну практику блокування роботи екоконтролю з боку керівників підприємств.
Сподіваюся, що в другому читанні буде ухвалено законопроєкт 2765. Він передбачає збільшення штрафів за порушення правил використання риби та інших водних ресурсів, а також порушення вимог з охорони середовища, в якому вони проживають. У разі ухвалення законопроєкту за забруднення вод і порушення водоохоронного режиму будуть штрафувати на 850-1700 грн, за порушення правил рибальства – на 680-2550 грн, за перевищення затверджених квот вилову – на 1700-5100 грн.
– Як будуєте роботу в регіонах? Багато наших волонтерів звертаються із питаннями, які на місцях розв’язати не можуть. Це і сморід, і загазованість, і стихійні сміттєзвалища, забрудненість водойм... Як порадите залагоджувати проблеми на місцях? Куди звертатися, аби уникнути зайвих бюрократичних моментів, щоб швидко відреагували на факти порушень та якісно усунули проблеми?
– Усі територіальні підрозділи Держекоінспекції діють за однаковими правилами, а саме – згідно з Положенням про Держекоінспекцію. На дотриманні документа і будується робота всієї інспекції. Плюс наявність оперативних каналів комунікації, що дозволяє працівникам ДЕІ з різних куточків України швидко обмінюватись важливою інформацією.
У разі виявлення фактів порушень громадяни мають звертатися напряму до Держекоінспекції. Є сайт, є телефони на сайті ДЕІ, наразі також відпрацьовуємо функціонал екобота. Можна написати звернення на адресу: м. Київ, Новопечерський провулок, 3, корпус 2.
На підставі звернення фізичної особи та після надання погодження Центральним апаратом Держекоінспекції здійснюється підготовка наказу та направлення на проведення перевірки. Потім відбувається виїзд інспекторів на позаплановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства.
Розгляд заяви може займати до 45 днів залежно від виду та суті звернення. У цей час збирають та аналізують інформацію, потрібну для ухвалення об’єктивного рішення й підготовки відповіді. Ми працюємо в рамках законодавства, а воно передбачає багато паперової роботи.
Може бути оперативна реакція: заявник, скажімо, звернувся і сказав, що просто зараз знищують насадження. Тоді оперативно виїжджає група, яка встановлює порушників, стягує штраф та нараховує збитки.
Ще один механізм для посилення екологічного контролю в регіонах – залучення громадських інспекторів. Це українці, які вирішили зробити свій вклад у захист довкілля і на добровільних засадах допомагати боротьбі ДЕІ з екологічними порушеннями. Саме завдяки громадським інспекторам ДЕІ (у багатьох випадках) оперативно дізнається про кричущі порушення екологічного законодавства та може швидко відреагувати, зафіксувавши незаконні дії та встановивши за них відповідальність.
Сьогодні в Україні працюють 487 таких інспекторів, і до їхньої команди може долучитись кожен повнолітній українець.
– Пане Андрію, на завершення нашої розмови прошу сказати кілька вітальних слів читачам, які отримають видання перед новорічними святами.
– Я щиро бажаю, аби новий 2021 рік приніс кожному з нас злагоду, любов, мир та добро. А ще дуже хотілося б, аби ми усі почали сприймати чисте довкілля як найцінніший дар, який маємо зберегти та передати наступним поколінням. Тоді разом зможемо відновити гармонію між суспільством та природою.
Оксана ЧУРИЛО
ЛВ №5-6 2020
