Христина Юшкевич: "Лісову галузь потрібно реформувати поступово"
Що на сучасному етапі стримує розвиток галузі? Якою буде подальша доля людей, що працюють у лісовому господарстві? Перш за все, напередодні свята лісівників цікавить, яким буде їхнє майбутнє. Ця інформація сьогодні вкрай важлива для простого лісівника. І її не можна отримати з Інтернету, ЗМІ чи якихось документів, бо вона може прозвучати лише з перших уст. Відповіді на ці та інші запитання шукатимемо у людини, яка наразі очолює лісову галузь України, – Христини Юшкевич.
– Христино Василівно, «Лісовий вісник» читають переважно люди, які мають відношення до лісової галузі. Отже, їх хвилює майбутнє лісового господарства країни. Якою ви бачите структуру та основні напрямки роботи? На досвід яких країн має орієнтуватися Україна при реформуванні, чи є напрацювання у цьому напрямку?
– Звісно, реформувати галузь потрібно. Але не треба це робити поспіхом. Опиратися потрібно на наукове обґрунтування. Прислухатися до людей на місцях. Адже нам потрібно розробити свою унікальну програму. Взяти закордонний досвід, але накласти на нього нашу, місцеву специфіку.
Зокрема, нещодавно ми вирішили надати можливість кожній області розробити свою регіональну програму. Вони потрібні для фінансування галузі. Наприклад, у Кіровоградській області вже затверджена така програма. Триває погодження регіональних програм Полтавської, Чернігівської, Черкаської, Дніпропетровської областей. У Херсонській та Львівській областях незабаром облради будуть розглядати ці програми.
На основі регіональних програм ми готуємо загальноукраїнську. Загалом, для збільшення площі лісів і досягнення оптимальної лісистості території країни необхідно створити щонайменше 2 мільйони гектарів нових лісів.
Сподіваюся, що завдяки новій програмі вдасться вирішити питання лісів Півдня та Сходу України. Вони не належать до експлуатаційних, зростають в екстремальних природних умовах, і належне ведення лісового господарства в цих лісах потребує гарантованої бюджетної підтримки, яка останніми роками є суттєво недостатньою.
Окрім того, хочемо передбачити розвиток лісової наука та освіти, які наразі значно відстають від світового рівня, в першу чергу, через слабку матеріальну базу і недостатню державну підтримку.
Щодо іноземного досвіду, то тут я би перейняла модель розмежування адміністративних та господарських функцій. Таким чином працюють у Латвії, Польщі, Туреччині. Тому плануємо і в нас розмежувати ці функції. Держлісагентство буде займатися політикою, а спеціальне об’єднання на чолі з наглядовою радою контролюватиме господарську діяльність лісгоспів.
Свого часу був запропонований проект закону, згідно з яким планувалося віднести наші державні лісогосподарські підприємства до таких, які підлягають корпоратизації. Для мене особисто це абсолютна нісенітниця. Я завжди буду проти такого рішення.
Корпоратизація – це перший крок до того, що ліси можуть опинитися в приватних руках. Ліс – це власність народу і він повинен бути тільки в державній, максимум – у комунальній власності. Навіть у Європі приватними лісами вважаються тільки ті ділянки, які були штучно висаджені самими ж місцевими мешканцями. Я не проти такої практики. Але за умови, що люди будуть самостійно займатися насадженнями, лісовою та протипожежною охороною. Але забирати у держави ліси і віддавати у приватні руки – це нонсенс.
– То все ж, чи передбачаються реформи у лісовому господарстві?
– Однозначно реформування потрібне. І ми активно над цим працюємо. По-перше, створюється програма «Ліси України» на 2017-2021 роки. Зокрема, вона дозволить поліпшити системи інформаційного забезпечення лісового господарства, лісовпорядкування, ведення державного обліку лісів, інвентаризації та моніторингу стану лісів на основі геоінформаційних технологій; системи контролю походження лісопродукції для забезпечення захисту ринку від незаконно отриманої деревини та багато іншого. По-друге, працюємо над концепцією реформування лісової галузі. Однак зазначу, що реформування – це не ліквідація і початок чогось з нуля. Нагадаю, реформування ми розпочали тим, що запропонували електронний облік для всіх лісокористувачів. Також змінили підхід до санітарно-оздоровчих заходів. Зміна полягає ще й у тому, що розширюватиметься комісія, яка призначає суцільні сан рубки, всі плани з обґрунтуванням мають оприлюднюватися, навіть для вибіркових рубок кожне дерево буде маркуватися. Також частина реформування – те, що ми нині, напевне, вперше запропонували нашим підприємствам оприлюднювати всі свої плани заготівлі і реалізації на сайті, щоб громадськість усе це бачила. Ми стаємо відкриті.
Коли до кінця реалізувати систему електронного обліку, ще буде великий прорив у боротьбі з незаконними вирубками. Підприємство ЛІАЦ веде електронний облік деревини і вони вдосконалюють цю справу за грант -- це норвезькі кошти.
Також розробляємо систему видачі електронного сертифіката походження деревини, що допоможе мінімізувати людський фактор і посилить координацію з правоохоронними органами щодо попередження незаконного обігу деревини.
Щодо глобального реформування в лісовому господарстві – вивчаємо досвід європейських країн, у яких реформи дали успішні результати. Але маємо розв’язати ще одну гостру проблему – коштів для лісогосподарств південно-східного регіону, який зазвичай фінансувався з держбюджету. Тільки після того, як зможемо забезпечити його фінансування, можна визначатися щодо інших глобальних кроків.
– Як ви прокоментуєте ситуацію щодо скасування мораторію на експорт круглого лісу? У чому суть проблеми, хто у цьому винен і що робити далі?
– Дехто вважає скасування мораторію панацеєю від негараздів. Зазначу: Держлісагентство готове до скасування мораторію на експорт кругляку, але за певних умов, які мають бути виконані одночасно. Це – прийняття порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених, і головне – внесення змін до законодавства для збільшення відповідальності за незаконну рубку та тіньовий обіг деревини.
Розробка нового порядку видачі сертифікатів на стадії завершення. Проект положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених уже розроблений в Держлісагентстві та погоджений представниками деревообробних підприємств та асоціацій. Він передбачає закупівлю лісоматеріалів виключно на аукціонах, сприятиме відкритості та прозорості ринку, покращить забезпечення зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств у сировині, забезпечить залучення інвестицій у деревообробну галузь. Прийняття цих нормативних актів має бути передбачено у змінах до законодавства. Також має залишитися заборона на вивезення за межі України лісо- і пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев.
– Із початку цього року без бюджетного фінансування потерпають південні та східні лісогосподарські підприємства галузі. Що зроблено для підтримки цих регіонів?
– Східним та Південним областям з більш ресурсних областей перераховано близько 18 мільйонів гривень. Деякі трудові колективи навіть перерахували свій одноденний заробіток. Звичайно, цього не достатньо, але ми тримаємо ситуацію під контролем. Велика лісівнича сім’я намагається підтримувати тих, кому сьогодні складно без фінансової підтримки держави виконувати обов’язок щодо збереження та примноження лісових багатств.
– Останні події з охороною лісів та тварин, що в них мешкають, продемонстрували, що лісовій охороні необхідно більше повноважень, а також давно є необхідність створення окремої мисливської служби на кшталт тієї, що працює у країнах ЄС? Що робиться у цьому напрямку?
– Сьогодні стан мисливського господарства – критичний. Ми напрацюємо зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за порушення правил полювання та використання державного мисливського фонду. І вже найближчим часом штрафи за незаконне полювання зростуть у кілька разів. Будемо пропонувати уряду, щоб за незаконне добування копитних тварин було не адміністративне, а кримінальне покарання.
До того ж, збільшаться і суми відшкодування за нанесені збитки мисливському господарству. На мою думку, це має стимулювати розвиток єгерської служби. Але на все сьогодні потрібні гроші. Фінансова ситуація в країні складна. Тому будемо працювати над тим, щоб залучити до проекту закордонних інвесторів. На нову мисливську службу будуть покладені функції щодо боротьби з браконьєрством, моніторингом якості ведення справ у мисливських угіддях та надання практичної чи навчальної допомоги мисливцям. Створюватися ця служба буде за прикладом Національної поліції України. Будь-хто зможе подати заявку на участь у конкурсі. Пройти співбесіду, тестування і приступити до роботи. Це буде зовсім нова, ні на що раніше не схожа структура. Заробітна плата буде збільшена. Мова йде про суму, не меншу 8 тисяч гривень на місяць. Упевнена, що з кадрами у нас не буде проблем. Сьогодні в країні дуже багато ветеранів АТО. Хороших, чесних і патріотично налаштованих людей, які вміють поводитися зі зброєю. Більшість з них після демобілізації залишилася без роботи. Створивши службу, ми не тільки зможемо кардинально змінити ситуацію в мисливській галузі, але і дати хорошу, достойну роботу тисячам ветеранів.
– Лісомисливська галузь з кожним роком все більше потерпає від діяльності так званих ділків та бізнесменів, які бачать тільки власну вигоду. Врешті галузь втрачає імідж та повагу у суспільства, бо люди думають, що лісівники беруть участь в оборудках та зловживають службовим становищем. У який спосіб керівництво галузі планує змінити це ставлення і що запровадити для того, щоб слова «лісівник» та «мисливець» стали викликати в суспільстві повагу?
– Урядом прийнято постанову «Про внесення змін до пункту 7 Положення про державну лісову охорону». Тепер посадові особи держлісохорони зможуть напряму (а не через клопотання до прокуратури) подавати позови до суду про відшкодування збитків за незаконну рубку, порушення вимог пожежної безпеки, правил полювання та інших вимог лісового і мисливського господарства. Це скоротить час від виявлення злочину до покарання . Зазначу, що зміни розроблені відповідно до Законів України «Про прокуратуру» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», якими внесені зміни до статті 91 Лісового кодексу України. Відповідно до Положення, держлісоохорона має статус правоохоронного органу. Метою її діяльності є здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об'єктів тваринного світу. Положення про державну лісову охорону також містить норму про те, що держлісохорона може доставляти особу-порушника в органи внутрішніх справ (а тепер – Національної поліції) або в органи місцевого самоврядування у разі неможливості встановлення його особи на місці вчинення правопорушення для складення протоколу про адміністративне правопорушення. На основі рекомендацій експертів Світового банку нами було розроблено зміни до законодавства, які передбачають суттєве збільшення юридичної відповідальності за незаконну рубку та протидію обігу незаконно добутих лісових ресурсів. Наприклад, ми пропонуємо за незаконну рубку штрафувати від 8,5 до 17 тисяч гривень (зараз від 800 до 1700 гривень), або карати позбавленням волі до 5 років. За неправильну видачу лісорубних та лісових квитків, що призводить до порушення правил під час будь-яких рубок – штрафи майже 4,5 тисяч гривень (зараз це максимум 136 гривень).За порушення права державної власності на ліси та незаконне використання земель лісового фонду – штрафи зростуть до 8500 тисяч гривень (зараз 306 гривень).За підпали лісів та знищення їх вогнем – штраф 12 тисяч гривень. Якщо це призвело до людських жертв – за ґрати до 10 років. На законодавчому рівні пропонуємо закріпити ведення єдиного електронного обліку для всіх лісокористувачі. Для боротьби з незаконним обігом деревини – обов’язковість проведення обліку до того, як вона буде вивезена. Зараз у законодавстві взагалі відсутня відповідальність для підприємців, які скуповують деревину без документів про її походження. Здебільшого – це власники пилорам. Ми пропонуємо ввести штрафи від 8,5 тисяч гривень до 17 тисяч із конфіскацією необробленої деревини. Тому не мораторієм ми зупинимо незаконну вирубку лісів, а посиленням відповідальності за такі дії. Я впевнена, що саме так ми зможемо вирішити більшість проблем у лісовій галузі.
- Ви вся у справах, в поїздках, в зустрічах то в Міністерстві, то в Кабміні, часу для сім'ї, вірогідно, обмаль. Не виникає думки про менш інтенсивний графік, спокійніші для жінки умови?
- Знаєте, це здорово бачити як важко, але упевнено змінюється твоя країна. Тому, моя нинішня робота не стала мені викликом, я просто намагаюся чесно її робити. Дуже хочу, щоб той відтинок, який мені довірили теж став успішним проектом, щоб ставлення до лісу, до всього живого у ньому кардинально змінилося. Коли маю вільну годину гуляю з сином і донькою по лісу і горда від того, що приналежна до нього, що маю шанс зберегти і примножити наші природні багатства для всіх дітей. Переконана, що однодумців у мене мільйони і порядок у лісах ми обов'язково наведемо.
Записав Сергій ГВОЗДЕЦЬКИЙ
2016р.
