Це лист з окупації. Один із листів, який натрапив мені на очі. Його розповсюдили у соцмережах. Я часто зараз плачу. Хоча за собою цього раніше ніколи не помічала. Думала, що сильна. От і тепер під горло підкотився величезний клубок, мене здушило, очі почали пекти. Скільки таких історій. Страшних і ще страшніших. Тих, у які важко повірити і які дочитати несила. Бо тебе вивертає від подробиць і від тої люті, яка охоплює твоє єство. Але хай як боляче, треба говорити, переповідати із уст в уста. Бо то наша історія. Де ми боремося із страшним ворогом, якому будь-що людське далеке.
Це лист з окупованого Херсона. І в ньому – весь біль і вся велич нашого народу.
Оксана ЧУРИЛО
