Лісівники активно реалізовують програму Президента «Зелена країна». На новому сайті https://zelenakraina.gov.ua/ динамічно змінюються цифри. На карті, яка відображає кількість посаджених дерев у реальному часі, добре видно, що Волинь значно випереджає всі інші області. Як досягають таких результатів та що у переліку «зелених» завдань для лісівників найближчим часом – говоримо з начальником Волинського ОУЛМГ Олександром Кватирком.
– Олександре Михайловичу, як лісівники оцінюють програму «Зелена країна» Президента Зеленського?
– Однозначно позитивно. Лісівники Волині завжди підтримують навіть невеликі ініціативи, які виходять від місцевого самоврядування, громадських організацій, депутатів, студентської чи учнівської молоді щодо озеленення нашого краю. Чи це новий ліс, парк, сквер, алея... Таку роботу ведемо вже не один десяток років. З післявоєнного періоду лісистість області з 17 відсотків зросла до 34. Був час, коли ми створювали до 5-7 тисяч гектарів нових лісів на землях, які передавали для цього громади. По-різному залагоджували ці ситуації. Окремі досі є проблемними. Але загалом це була гарна практика.
Тому ініціатива Президента знайшла беззаперечну підтримку серед лісівників. Крім того, завдяки президентській програмі «Зелена країна» до справи висадження лісу та створення інших зелених насаджень вдасться залучити ще більшу кількість людей. Для цього є гарна мотивація. Відтепер це навіть вважається громадянським обов’язком, моральним правилом для кожного українця. Зрештою, це стає модно.
– Чи реально висадити мільярд дерев за три роки?
– Абсолютно реально. Людині, не дотичній до лісової галузі, важко уявити, що таке – мільярд дерев. Зазвичай кожен бачить це мільярдне завдання одразу вже великим лісом чи парком. А це ж мільярд маленьких саджанців, які спочатку потрібно висадити, а потім зберегти і доглянути.
У системі Волинського ОУЛМГ, наприклад, щороку вирощуємо, залежно від потреб, від 20 до 25 мільйонів сіянців і саджанців 32 лісоутворювальних порід. Хоча загалом із декоративними породами маємо понад 280 видів дерев та кущів. Усі ці сіянці і саджанці ми й висаджуємо під час однієї лісокультурної кампанії. Тобто тільки державні лісогосподарські підприємства Волинського ОУЛМГ за рік можуть посадити більш як 20 мільйонів!
– До речі, про місце... Знаю, що як і раніше, для лісників є проблемою питання виділення площ під заліснення. Як ситуацію залагоджуєте зараз? Чи є порозуміння із громадами? Чи для висаджування дерев потрібен спеціальний дозвіл? Можливо, всі ці моменти передбачені президентською програмою?
– На території України може бути місце ще й для більшої кількості. Тут питання не в тому. І я до цього повернуся.
Чи потрібен якийсь особливий дозвіл, щоб посадити дерево, залежить від того, де ви хочете його бачити. Звісно, десь у центрі міста, біля адмінбудівель, закладів культури та освіти, культових споруд, на меморіалах, у парках та скверах, де власники територій заздалегідь планують висадження тих чи тих декоративних порід, варто порадитися з ними щодо місця і виду. А біля своїх будинків, на подвір’ях садиб, пустирях, гадаю, самі мешканці знають, де і яке дерево посадити.
Інша річ – створення нових лісів. Для цього потрібні землі, які виділили б об’єднані громади. Адже після реформи децентралізації саме вони є розпорядниками земельних ділянок.
Зараз ми активно обговорюємо це питання з керівництвом обласної державної адміністрації, депутатами Волинської обласної ради, територіальними громадами, а їх у нас, як ви знаєте, на сьогодні 54, щоб віднайти вільні землі, на яких можна створити ліс.
Наголошуємо, що не претендуємо на виняткове передання землі лісгоспам. Новий ліс може бути у власності громад або ж за їх згодою переданий для подальшого догляду та охорони під контроль відповідних державних господарств. І так в усій Україні. Ці насадження потребуватимуть постійних доглядів.
Що таке ліс без заходів збереження, ми бачимо на прикладі самозаліснених територій. За нашими підрахунками, таких лише на Волині в межах 10 тисяч гектарів. Це фактично готові ліси, просто без відповідного статусу. Але їх масово розкорчовують, тому що землю передають в оренду. Це окреме надважливе питання, яке ми неодноразово піднімали на різних рівнях, в тому числі – під час зустрічей із керівниками громад.
– Ви точно і доречно акцентували: посадити ліс – лише початок справи. А що далі? Чи передбачено державою заходи зі збереження цих насаджень?
– Президент і Уряд пропонують кожному долучитися до озеленення країни. Це насправді спрямовано на те, щоб достукатися до свідомості конкретних людей і країни загалом. З практики знаю: люди, які долучаються до творення зелених насаджень, у майбутньому ставляться до лісу бережно. Та не кожен, хто посадить своє дерево, навіть створить невеликий ліс, має час і можливість їх доглянути. Це мають робити фахівці, тобто лісівники. Чим ми й займаємося тепер. Зараз усі організаційні та витратні статті президентської програми «Зелена країна» у рамках акції «Створюємо ліси разом» взяли на себе держлісгоспи. Та я погоджуюся з вами, що для цієї програми потрібен і відповідний державний супровід, і підтримка на законодавчому рівні.
Навіть якщо держава виділить для цього відповідну кількість земель, забезпечить саджанцями і необхідними коштами, створить це мільярдне насадження, то хтось має за нього відповідати. Догляди – це найважливіша частина роботи. Жоден, навіть найменший ліс у нинішніх умовах без спеціалізованих доглядів, протипожежних та заходів захисту від шкідників і хвороб, належної охорони не стане великим лісом. Щоб виростити з однорічного саджанця столітній дуб, потрібно вкласти чимало знань, сил і коштів. Не кажу про роки. Одному поколінню з цим не впоратися. Зазвичай за ці сто років, що саджанці стають дорослим лісом, фахові знання там виявить щонайменше три покоління лісівників.
– Заходи догляду за лісом вимагають не лише людських ресурсів та знань. Вони досить дорогі.
– Це правда. Наведу приклад: вартість створення лісових культур на один гектар площ становить у межах 5 тисяч гривень. Заходи зі сприяння природному поновленню вартують орієнтовно 3 тисячі гривень за гектар. Догляди – понад тисяча гривень за гектар.
Держлісгоспи області, наприклад, заліснюють не менш як 2500 гектарів на рік. Сприяння проводиться на понад двох тисячах гектарів. Додаємо ще догляди – в межах 12 тисяч гектарів за рік.
Охорона та захист лісу – теж суттєва стаття витрат. Цього року держлісгоспи здійснили більш як 100 виїздів на пожежі, які, наголошую, не в межах держлісфонду, а на території саме громад. У випадках виникнення загорянь ми ніколи не ділили меж відповідальності. Один такий виїзд вартує до 1,5 тисячі гривень – із затратами на пальне та заробітну плату працівника. До цього необхідно додати витрати на проведення рейдів з охорони лісу.
Це я про те, що кожне рішення громад має бути виваженим.
– Поки ж програму успішно реалізовують. Приємно, що перший мільйон із декларованого Президентом мільярда висадили саме лісівники Волині.
– Так, на карті «Зеленої країни» ми можемо онлайн простежити, що вже висаджено майже 1 685 593 дерев, із них 1 409 451 – на Волині (станом на 5 жовтня). Знаю, що у нашій області ці сіянці в основному висадили лісівники, частково допомагали учні шкільних лісництв та представники місцевих громад. Фактично, на лісівників покладено і всі організаційні та технічні моменти із втілення програми.
– Чи готова Волинь виконати ці амбітні плани Президента? Скільки з мільярда дерев, які планують висадити, має рости в області?
– На сьогодні Волинь демонструє першість в Україні. У нас є порозуміння на всіх владних рівнях, співпраця з територіальними громадами, громадськими організаціями, бажання колективів установ та організацій, освітніх закладів та бізнесу долучитися до висаджування дерев. Тож переконаний, що цей етап президентської програми Волинь виконає. Скільки буде висаджено дерев? Цього поки що передбачити ніхто не може. Все залежить не лише від лісівників, а в тому числі – від кожного жителя області. Щодо нашої галузі, то ми готові, як уже казав, посадити і 25, і 33, і 40 мільйонів сіянців за рік.
– Саджанцями мають повністю забезпечити лісорозсадники області? Чи є якісь інші стратегічні вказівки?
– Скажу так. Ми маємо необхідний посадковий матеріал відповідної якості. Але зауважу, що кожен сіянець дається лісівникам важкою працею. Щоб його виростити, потрібно заготовити якісне насіння, проростити його за відповідними технологіями. Це, звісно, затрати праці й коштів. Ці сіянці ми вирощуємо для потреб державних лісогосподарств, але готові забезпечувати і виконання президентської програми на 100%.
– Скільки лісорозсадників наразі працює на Волині? І чи достатніми є їх потужності?
– Ми маємо чотири стаціонарні спеціалізовані розсадники – ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», Павлівський, Ратнівський та Ковельський. Є ще й тимчасові майже у кожному із 131 лісництва. Вони повністю покривають потреби і лісогосподарських підприємств, і для реалізації в інші області. Цьогоріч непогано вродив дуб, є вдосталь соснового насіння, тому за потреби кількість сіянців можемо без проблем збільшити.
– Чи працює банк насіння?
– До речі, всього лиш кілька областей мають свої банки насіння. Наш, у ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», має необхідне обладнання, тут забезпечується відповідний температурний режим. У селекційно-насіннєвому центрі до кількох років за потреби можна зберігати і жолудь, і насіння інших деревних порід.
– Які саме породи дерев будуть висаджувати в області?
– Традиційно робимо акцент на головні лісоутворювальні породи. Тому найбільше буде висаджено дуба і сосни. Значно менше, але в проєктах є береза, вільха, модрина...
– Висаджувати ліс будуть тільки лісівники чи залучатимете громадськість, школярів?
– Кожен може і має взяти посильну участь у цій президентській програмі. Зробити це просто. Достатньо зареєструватися для участі в акції – контакти є на сайті обласного управління. Або – на тому ж сайті «Зелена країна». Кожен сам обирає місце. Напередодні висаджування ми можемо запропонувати можливі дати, а людина обирає зручну для себе. Участь в акції безплатна. Ні за що не потрібно переживати: лісівники нададуть усе необхідне й підкажуть, як правильно висаджувати ліс.
Крім того, завдяки сайту «Зелена країна» можна долучитися до благодійності. Внести 50 грн, які будуть спрямовані на рахунки благодійного фонду «Таблеточка». А лісівники посадять дерево.
– Скажіть, уже надходять пропозиції? І чи готова команда, яка моніторить та організовує такі посадкові дні? Як думаєте, буде багато охочих долучитися, аналізуючи попередні роки висаджувань?
– Команда відповідальних фахівців сформована, пропозиції отримуємо. Акції з висаджування лісу волиняни дуже люблять, тому й осіння точно буде масовою. Головне, щоб епідеміологічна ситуація була в нормі. Навіть у карантинні роки до висаджування лісу долучалися тисячі волинян, а до встановлення карантинних обмежень – понад 12 тисяч – найбільше в Україні.
Ліс у нас висаджують усі – від школярів до найвищих посадовців. І це направду справа, яка дарує позитивні емоції. Тому принагідно вкотре всіх запрошуємо.
Акція «Створюємо ліси разом» активно стартувала 1 жовтня, триватиме вона до 30 листопада. Будемо раді бачити серед її учасників кожного волинянина.
– Дякую за запрошення і приємну розмову.
Оксана ЧУРИЛО
Всеукраїнський журнал "Лісовий вісник" №4-5 2021р.