Лавровишня лікарська – деревце або кущ з вічнозеленим блискучим листям овальної форми, на верхівках загостреним. Належить до родини розових. Квітки дрібні, білі у кистях. Чашечка та вінчик п’ятилисткові, тичинок багато. Плід – чорна кулеподібна кістянка, їстівний, з великою кісткою. Насіння отруйне, містить синильну кислоту.
Росте переважно в теплих та помірних регіонах Євразії і Америки. В умовах України найкраще почувається у підліску гірських лісів Південного берега Криму, її розводять в ботанічних садах, особливо у степових районах Криму.
Вся рослина отруйна, містить глікозид амігдалін. Листя використовують для приготування лавровишневої води (на Кавказі вона замінює гіркомигдальну).
Тільки в одному сучасному виданні – «Енциклопедія народної медицини» (укладач і відповідальний редактор О. Михайлевський) – наведено матеріали про цю рослину.
Активні речовини: азотовмісні сполуки, дубильні речовини, ефірна олія, тритерпеноїди, стероїди, фенолкарбонові кислоти, вітамін С, флавоноїди, катехіни, проантоціанідини, вуглеводи, жири, ефірна олія, жирна олія.
Застосування: при епілепсії, кашлюку, туберкульозі, хворобах серця; протистоцидна, антивірусна дія; медонос; декоративна рослина.
Більше дізнатися про цілющі властивості рослини можна тут
